Ухвала суду № 116437296, 18.01.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/43/24

Провадження 1-в/193/33/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника Софіївської ВК №45 _ ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції, подання начальника Державної установи "Софіївська виправна колонія (№ 45)" ОСОБА_7 відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

З вказаного подання, яке надійшло до Софіївського районного суду Дніпропетровської області 05 січня 2024 року, вбачається, що засуджений ОСОБА_6 , відбуваючи призначене судом покарання у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45) (надалі Софіївська ВК №45) зарекомендував себе позитивно, до праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має 5 (п`ять) заохочень від адміністрації Софіївської ВК № 45 та 1 (одне) стягнення, яке погашено в установленому порядку. Посилаючись на те, що засуджений відбув 3/4 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Представник виправної колонії в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Засуджений під час судового розгляду справи не заперечував проти застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення, тому подання адміністрації виправної колонії просив задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення даного подання, вважає, що засуджений не довів свого виправлення.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_6 дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно п. 3 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Виходячи із вимогст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком від 21 травня 2019 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 307 ч.2, 309 ч.2; 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна засудженого, яке є його власністю. На підставі ч.ч.1, 4 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково у виді одного місяця приєднано не відбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.09.2017 та остаточно до відбуття визначено 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією особистого майна засудженого, яке є його власністю. Знову засуджений 04 грудня 2019 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, покарання призначене за цим вироком, поглинено не відбутим покаранням призначеним за вироком від 21 травня 2019 Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1,4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 6 років та 1 місяць з конфіскацією усього особистого майна, яке є його власністю, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років та 1 місяць з конфіскацією усього особистого майна, яке є його власністю.

Початок строку : 18 квітня 2019 року. Кінець строку 18 травня 2025 року.

Станом на 10 листопада 2023 року засуджений відбув, визначені п. 3 ч. 3 ст.81ККУкраїни 3/4 призначеного судом строку покарання.

Раніше ОСОБА_6 судимий:

-25.12.2006 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі;

-04.04.2007 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч.2, 185 ч.3, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України остаточно призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі. Звільнився 03.09.2009 року умовно - достроково на не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці 15 днів;

-28.04.2010 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 309 ч.2, 307 ч.2, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2007 року та призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.04.2014 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці та 29 днів;

-31.01.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

-04.05.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч.3,185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 72 ч.5 КК України зараховано в строк відбуття покарання час тримання під вартою від 13.12.2016 року до 04.05.2017 року;

-07.09.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, зараховано в строк покарання згідно ст. 72 ч.5 КК України з 07.06.2017 до 20.06.2017 року включно, та з 13.12.2016 до 06.06.2017 року включно, звільнився 14.07.2018 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 10 місяців 21 день.

При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Відповідно до наявних у особовій справі матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_6 з 23квітня 2019 року утримувався в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)». Під час утримання в установі, характеризувався негативно, мав одне стягнення, яке погашені в установленому законом порядку, заохочень не мав. З 24 грудня 2019 року міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)». За час відбування покарання характеризується позитивно: стягнень не мав, має п`ять заохочень правами начальника установи, за станом здоров`я є працездатним. За власним бажанням без оплати праці працює в швейному цеху установи. За вироком суду має позов в розмірі 3146,00 гри., виконавчі листи до установи не надходили. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними рівні стосунки, адекватно реагує на критику в свою адресу. У стосунках з персоналом установи виконання покарань дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин. Дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Засуджений ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці, довів своє виправлення. Адміністрація Державної установи «Софіївська виправна колонія (№45)» клопоче перед судом про застосування умовно - дострокового звільнення згідно ст.81 КК України 2001 року до засудженого ОСОБА_6 ..

Одночасно, з матеріалів подання та особової справи засудженого вбачається, що окрім перелічених вище судимостей ОСОБА_6 ще шість раз до цього засуджувався за умисні злочини проти власності та у сфері обігу наркотиків.

Як видно з вказаних вироків, до засудженого тричі застосовувалося умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відтак, судами, під час призначення ОСОБА_6 попередніх покарань, вже застосовувалися численні законодавчо встановлені «стимулювання» засудженого до виправлення його поведінки та припинення протиправних діянь, проте ОСОБА_6 на шлях виправлення не ставав і після звільнень з вказаних підстав завжди повертався до вчинення нових умисних злочинів, за такого суд знаходить засудженого особою, яка схильна до скоєння кримінальних правопорушень.

Крім того, суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, відтак наявність п`яти заохочень, на переконання суду, ще не свідчить про безумовне виправлення ОСОБА_6 ..

Також, з матеріалів провадження вбачається, що засудженим не сплачено процесуальні витрати, визначені вироком суду, при цьому матеріали провадження не містять відомостей щодо вжиття засудженим будь-яких заходів для їх погашення.

З огляду на це, на переконання суду, засуджений справді впевнено стає та продовжує свій шлях до виправлення, однак для досягнення цілей покарання ОСОБА_6 ще потребує нагляду в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі.

Відтак, беручи до уваги, що за вироком суду ОСОБА_6 хоч і відбув більше ніж 3/4 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання та з огляду на численні його судимості і не бажання його, як з`ясувалося, повернутися після попередніх своїх звільнень з в`язниці до правослухняної поведінки та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що у задоволенні подання адміністрації Софіївської ВК-45 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 слід відмовити

Керуючись ст.81 КК України, ч.2 ст.376, 537-539 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання начальника Державної установи "Софіївська виправна колонія (№ 45)" ОСОБА_7 про застосування відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.

Повний текст ухвали суду оголошено 22 січня 2024 року о 10:40 год.

Суддя ОСОБА_1