Ухвала суду № 116433737, 18.01.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/14455/23

Провадження № 1-кс/202/105/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №62022170030000038 від 18.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у якому просить слідчого суддю скасувати арешт, накладений у кримінальному провадженні №62022170030000038 від 18.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.08.2023, на належне йому майно, яке було вилучене з його користування під час обшуку проведеного 09.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його йому.

Звертаючись до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з вказаним клопотанням ОСОБА_3 виходив із того, що досудове розслідування здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

У судові засіданні, призначені на 01.12.2023, 14.12.2023, 09.01.2024, повідомлений належним чином, прокурор ОСОБА_4 не з`явився, але 19.12.2023 через канцелярію суду надав заяву у якій просить провадження за клопотанням закрити у зв`язку зі зміною органу досудового розслідування у кримінальному провадженні з СУ ГУНП в Дніпропетровській області на СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що підтверджується копією постанови про визначення територіальної підслідності кримінального правопорушення від 14.12.2023.

Станом на 18.01.2024 розгляд клопотання по суті слідчим суддею не розпочато у зв`язку з ненаданням прокурором матеріалів кримінального провадження для огляду у судовому засіданні, що унеможливлює здійснення належного судового контролю у кримінальному провадженні.

Однак, в судовому засіданні 18.01.2024, до початку розгляду клопотання по суті (на стадії підготовчих дій), слідчим суддею розглянуте питання про направлення матеріалів клопотання до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення провадження за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Так, з копії постанови про визначення територіальної підслідності кримінального правопорушення від 14.12.2023 випливає, що прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 прийняв рішення про визначення підслідності досудового розслідування у кримінальному провадженні №620221700300000038 від 18.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Тому слідчий суддя приходить до переконання, що станом на 18.01.2024 дане клопотання Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська не підсудне.

Слідчий суддя наголошує, що кримінальне процесуальне законодавство визначає підсудність конкретного клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження за місцем знаходження органу досудового розслідування.

В даному конкретному випадку в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні з 14.12.2023 - СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області і він знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Отже, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності під час розгляду даного клопотання, з урахуванням вимог ст. ст. 32, 34 КПК України, є достатні підстави для направлення матеріалів даного клопотання до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 9, 34, 38, 132 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №62022170030000038 від 18.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення клопотання з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарження не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1