Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/31/24
Провадження № 1-кс/202/432/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
Іменем України
17 січня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника, адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12023040000001309 від 15.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
09 січня 2024 року, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру від 15.09.2023 року в рамках кримінального провадження №12023040000001309 від 15.12.2023 року.
В обгрунтування скарги заявник указує, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про котре внесені в ЄРДР 15.12.2023 року за №12023040000001309 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
На підставі постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 15.12.2023 року вказане кримінальне провадження 15.12.2023 року виділено з кримінального провадження №42023040000000215 від 29.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
25.09.2023 року в межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000215 слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 15.09.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
10.10.2023 року слідчим суддею Індустріального районного суджу м. Дніпропетровська ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15.11.2023 року.
09.11.2023 року постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000215 від 29.03.2023 року до трьох місяців, тобто до 15.12.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2023 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 15.01.2024 року.
Заявник, адвокат ОСОБА_3 , зазначає, що 15.09.2023 року ст.слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
В цей же день вказане повідомлення про підозру сторона обвинувачення вручила секретарю КП «Жилсервіс-5», про що було внесені відомості до ЄРДР.
ОСОБА_4 повідомлення про підозру, складене 15.09.2023 року вручено 25.09.2023 року, о 14-40 год.
Автор скарги вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 не було вручено відповідно до норм діючого кримінально-процесуального законодавства.
Так, повідомлення про підозру не було вручено в день його складання ОСОБА_4 . В матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що стороною обвинувачення здійснювалися заходи щодо встановлення місця проживання ОСОБА_4 . Повідомлення про підозру не було вручено дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка проживає з ОСОБА_4 ; повідомлення про підозру не було вручено житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи.
Повідомлення про підозру вручено секретарю КП «Жилсервіс-5», що є управляючою компанією будинку 121 по просп.. Д. Яворницького в м. Дніпрі, де зареєстрований ОСОБА_4 , що не передбачено нормами КПК України, оскільки «Жилсервіс-5» не є житлово-експлуатаційною організацією, а є управляючою компанією, що керує наданням комунальних послуг. Згідно посадової інструкції секретар КП «Жилсервіс-5» не наділений обов`язком передавати повідомлення про підозру будь-яким мешканцям будинку.
Заявник указує, що ОСОБА_4 зі своєю сім`єю двадцять років проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого або прокурора на 15.09.2023 року для отримання повідомлення про підозру. Заявник зазначає, що вказані обставини свідчать про порушення процедури повідомлення особи про підозру та вказують, що ОСОБА_4 не знав та не міг знати про необхідність з`явитися до слідчого/прокурора для отримання підозри. Таким чином, вручення повідомлення про підозру для передачі без підтвердження про вручення не може вважатися належним врученням особі повідомлення про підозру.
Заявник також указує, що повідомлення про підозру складено ст.слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 . Проте всупереч вимогам ч.4 ст.22, абз.1 ч.1ч.277, ч.1 ст.278 КПК України її передано для вручення слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яка, в свою чергу, вручила повідомлення про підозру ОСОБА_4 - 25.09.2023 року. З урахуванням того, що перший екземпляр повідомлення про підозру від 15.09.2023 року наявний в матеріалах кримінального провадження, другий екземпляр направлений секретареві КП «Жилсервіс-5», заявникові не зрозуміло, в якій редакції слідчий ОСОБА_7 вручила повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Ще однією підставою для скасування повідомлення про підозру від 15.09.2023 року відносно ОСОБА_4 автор скарги вважає необґрунтованість підозри з урахуванням того, що органом досудового розслідування неправильно зроблений висновок щодо завищення вартості двотаврів з гарячекатаного прокату зі сталі вуглевої №35.
З вищезазначених підстав адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просив скасувати повідомлення про підозру, складене 15.09.2023 року ст.слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 та зобов`язати слідчих, які входять до складу групи слідчих або прокурорів, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, внести відомості до ЄРДР про скасування підозри.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_8 , а також ОСОБА_4 підтримали скаргу з підстав, зазначених вище, просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, зазначивши про її необґрунтованість і безпідставність.
Вислухавши позицію учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК, зміст повідомлення про підозру ст. 277КПК вказаного закону.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно зі ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з частинами першою і другою ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особам або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно з частиною першою ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомлені, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Під час розгляду даної скарги слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про котре внесені в ЄРДР 15.12.2023 року за №12023040000001309 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
На підставі постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 15.12.2023 року вказане кримінальне провадження 15.12.2023 року виділено з кримінального провадження №42023040000000215 від 29.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
В межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000215 слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області 25.09.2023 року вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 15.09.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України.
З матеріалів кримінального провадження, досліджених під час судового розгляду, вбачається, що в них відсутні повістки про виклик ОСОБА_4 на 15.09.2023 року для вручення йому повідомлення про підозру.
Встановлено, що 15.09.2023 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 було вручено секретарю КП «Жилсервіс-5» для передачі.
З листа КП «Жилсервіс-5» від 04.12.2023 року №5/6-165 на адресу адвоката ОСОБА_9 вбачається, що до функціональних обов`язків секретаря КП «Жилсервіс-5» входить реєстрація кореспонденції, що надійшла до підприємства. Та передача її для прийняття рішення керівникові. До посадових обов`язків секретаря підприємства не входить передача будь-яких повідомлень про підозру мешканцям гуртожитків та будинків, що обслуговує Управляюча компанія. Зазначено, що КП не є житлово-експлуатаційною компанією, а є управляючою компанією, яка керує наданням комунальних послуг та не зобов`язане вручати повідомлення про підозру.
До матеріалів скарги долучено довідку ЖБК №229 від 29.11.2023 року, з котрої вбачається, що ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 разом із членами своєї сім`ї.
В матеріалах кримінального провадження №12023040000001309 міститься копія договору підряду між ПП «Днепрогорстрой», керівником котрого указаний ОСОБА_4 , і Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради. В реквізитах сторін цього договору зазначено: юридичну адресу підприємства, електронну адресу підприємства і мобільний номер телефону керівника підприємства ОСОБА_4 .
Як встановлено, повідомлення про підозру від 15.09.2023 року не було вручено ОСОБА_4 в цей день, а було вручено слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 25..09.2023 року, тоді як складено воно ст.слідчим в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Таким чином, можна дійти висновку, що повідомлення про підозру від 15.09.2023 року у кримінальному провадженні №12023040000001309 від 15.12.2023 року не було вручено ОСОБА_4 у визначений законом конкретний строк на вчинення процесуальної дії і не було вручено уповноваженою на це особою. Зазначене свідчить про невиконання кримінальних процесуальних приписів щодо належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Що стосується необґрунтованості повідомлення про підозру як підстави скасування повідомлення про підозру, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається: «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».
Обґрунтованість підозри передбачає, що об`єктивно існують дані про причетність особи до вчинення правопорушення. До таких даних відносяться показання, документи, речові докази, висновки експертів, тощо. Саме наявність відповідних фактичних даних є необхідною для обґрунтованого повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин». Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту його норм свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатньої обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
Матеріали кримінального провадження №12023040000001309 від 15.12.2023 року містять дані, що вказують на можливу наявність складу злочину у діях особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, у ході розгляду скарги захисника, адвоката ОСОБА_3 , слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.09.2023 року не було вручено у визначений законом конкретний строк на вчинення процесуальної дії і не було вручено уповноваженою на це особою. Зазначене свідчить про невиконання кримінальних процесуальних приписів щодо належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 , тому повідомлення про підозру ОСОБА_4 підлягає скасуванню.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги скарги захисника про зобов`язання внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу II Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, - особа, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та стосовно якої прийнято, зокрема, рішення, передбачене п. 1-1 ч. 2 ст. 307 КПК України (скасування повідомлення про підозру), виключається із загальної кількості облікованих осіб у кримінальному провадженні.
Хоча, факт прийняття слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру і є передумовою виключення особи із загальної кількості облікованих осіб у кримінальному провадженні, однак вимога про зобов`язання слідчого (прокурора) виконати приписи пункту 2 глави 5 розділу II Положення про ЄРДР виходить за межі розгляду скарги на повідомлення про підозру, а приписи статті 307 КПК України не передбачають повноважень слідчого судді прийняти рішення щодо зобов`язання слідчого (прокурора) вчинити дії, про які просить захисник у скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 376 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12023040000001309 від 15.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України, задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України, складену 15.09.2023 року старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
У задоволенні іншої вимоги скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 116433704, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 17.01.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/31/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: