Вирок № 116430848, 19.01.2024, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8844/22 1-кп/335/269/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, м. Красноперекопськ, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09.12.2004 Красноперекопським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

- 09.06.2005 Красноперекопським міським судом АР Крим за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 289, ст.69, ст.70, ст.71 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; звільнений з Самбірської ВК Львівської області 01.07.2008 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 3 місяці 29 днів;

- 23.07.2009 Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч.3 ст.185, ст.71 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

- 15.08.2012 Кіровським міським судом Донецької області за ст.391, ст.71 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений 15.08.2014 з Темнівської ВК Харьківської області за відбуттям строку покарання;

- 12.12.2014 Мелітопольским міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 12.03.2015 Ухвалою апеляційного суду Запорізької області вирок Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області скасовано, призначено новий судовий розгляд;

- 01.04.2016 Мелітопольским міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць; 01.04.2016 звільнений з Кам`янської ВК Запорізької області на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.06.2016;

- 24.12.2021 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Юльївка, Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 24.01.2023 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України, до арешту строком на 2 місяці;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого:

- 07.09.2009 Джанкойським міськрайонним судом АР Крим за ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 11 років; звільнений 17.02.2017 з Біленьківської ВК Запорізької області умовно достроково на підставі ухвали Заводського районного суду Запорізької області від 09.02.2017 з невідбутим строком 2 роки 7 місяців 21 день;

- 09.12.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України;

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2022 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , перебуваючи на ділянці місцевості, на відстані близько 300 метрів від готелю «Reikartz», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19, побачивши потерпілого ОСОБА_10 , який в цей час перебував за вказаною адресою по особистим справам, підійшли до нього, представившись співробітниками територіальної оборони, з метою виявлення заборонених предметів.

Далі, ОСОБА_8 наніс удар рукою в область обличчя потерпілому ОСОБА_10 внаслідок чого останній впав на коліна, закриваючи голову руками. Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, під час раптово виниклого умислу на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовжений згідно Указу Президента №573/2022 від 12.08.2022, почали обшукувати особистий одяг та сумку ОСОБА_10 , з якої в подальшому відкрито заволоділи майном останнього, а саме: мобільним телефоном марки «LG» модель «G3 Stylus» в корпусі чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта №957-22 від 01.12.2022 становить 995 грн. 67 копійок, музичною колонкою «JBL» з наліпкою «Монобанк», яка не становить матеріальної цінності для потерпілого та визначити вартість якої, згідно висновку експерта №956-22 від 01.12.2022 не представилось можливим та грошовими коштами в розмірі 300 гривень.

Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 1295 гривень 67 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснивши, що в той день він зателефонував ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вони домовились зустрітися, попити пива. Зустрілися на Набережній в м.Запоріжжя, Побачили біля річки в очереті раніше незнайомого їм хлопця, підійшли ближче до нього, хлопець перебував в переляканому стані, біля нього був пакет та зарядно-пусковий пристрій, в руках у нього був мобільний телефон і планшет. Він спитав його «ти що закладчик?», після чого вдарив його, щоб той не брехав. Також спитав «що в його сумці?». Хлопець все витрусив з пакету, в пакеті була ізоляційна стрічка чорного кольору. Потерпілий пояснював, що мобільний телефон йому дали для роботи, він був пустий. Він сказав йому «давай нам», потерпілий віддав йому телефон. Він його один раз вдарив рукою, «ляпаса дав», хлопці притримали його, щоб він далі не бив потерпілого. В очереті він знайшов музичну колонку, потерпілий сказав «забирай». Після удару потерпілого «покосило», він упав на коліно. Він просто хотів злякати потерпілого (з його слів «шугануть»). ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до нього не торкались. Грошей у потерпілого не було. Потім він з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пішли, він на Радугу , а хлопці наліво. Потім вони знову зійшлися, він віддав ОСОБА_12 мобільний телефон потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснивши, що в той день він збирався з ОСОБА_12 ловити рибу та планували розмістити сітку для риболовлі. Він з ОСОБА_12 йшли на Набережній , зустріли ОСОБА_15 біля кафе Сансіті на Набережній. Підійшли ближче до річки, побачили в очереті потерпілого, який витоптав там полянку, дивився на них божевільним поглядом. У потерпілого був мобільний телефон, планшет, зарядний пристрій, якийсь пропуск. Його вдарив ОСОБА_15 , сказав йому, що той «закладчик». Потерпілий висипав все з сумки. Вони його налякали, щоб потерпілий сказав їм правду. ОСОБА_15 сказав потерпілому, щоб той подарував йому телефон, на що потерпілий віддав ОСОБА_15 мобільний телефон, він був пустий. Він знімав потерпілого на камеру свого мобільного телефону, потерпілий говорив, що претензій до них не має. Він з ОСОБА_12 відійшли, ОСОБА_15 наздогнав їх, в нього була колонка, він сказав, що потерпілий йому її віддав.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у інкримінованому йому злочині не визнав, пояснивши, що 11 листопада о 10-00 вони прийшли зняти сітку для риболовлі, сітки там не було. В очереті почули, що хтось шарудить. Побачили переляканого, роздягненого потерпілого, у нього був мобільний телефон, планшет. ОСОБА_15 пішов до потерпілого, дав йому ляпаса, від якого потерпілий почав присідати. Він взяв ОСОБА_15 за плече та відтягнув його від потерпілого. Потерпілий сказав, що він «закладчик», став вивертати свої кармани. ОСОБА_11 знімав на свій мобільний телефон відео з потерпілим Після чого, вони розійшлися, через пару годин ОСОБА_15 віддав йому телефон потерпілого, сказавши що подарував йому телефон.

Потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що приблизно рік тому вранці він на Набережній в м.Запоріжжя зайшов на місце для риболовлі. До нього підійшли три незнайомих йому хлопців. Запитали його про те, що він робить. Чоловік, на голові якого була кепка, якого він впізнав, та вказав на ОСОБА_8 вдарив його кулаком по голові, після чого він впав, закрився від ударів. У нього з собою була сумка, яка була одягнена через плече. Інший хлопець малого зросту, під час допиту вказав на ОСОБА_7 , витрушував все з сумки. Хлопець високого зросту, вказав на ОСОБА_9 , теж наносив йому удари. Коли він впав на землю, вони всі його буцали ногами. Вони витягнули у нього з карману куртки гроші, приблизно 300 гривень, забрали колонку чорного кольору, яка була в сумці, мобільний телефон. Хлопець малого зросту, вказав на ОСОБА_7 , знімав його на камеру свого телефону, та сказав, щоб він говорив про те, що претензій у нього до них немає. І він змушений був таке говорити. Гроші та мобільний телефон забрав ОСОБА_7 , колонку забрав ОСОБА_8 . Всі йому погрожували, щоб він нікуди не звертався, діяли вони всі разом. Хлопець високого зросту - ОСОБА_9 пхнув його, коли він лежав. Також ногою його вдарив ОСОБА_8 . Телефон і колонку йому повернули працівники поліції. Все що він говорив під час слідчого експерименту відповідає дійсності. Також висловлювався про те, що має моральні претензії до обвинувачених, та про те що йому відшкодовано 1000 грн., як зазначила адвокат, що кошти відшкодував йому ОСОБА_8 .

Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12022082060001442, за заявою ОСОБА_10 11.11.2022 внесені відомості про вчинення відносно нього кримінального правопорушення за ч.4 ст.184 КК України.

Згідно з рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ОСОБА_16 , 11.11.2022 о 12:15 отримано заяву та зареєстровано в журналі ЄО № 21850 про те, що біля кафе СанСіті 7 хв тому на заявника ОСОБА_10 напали троє невідомих (один з них в синій кепці зі значком, на ньому ланцюжок з кулончиком у вигляді герба України, другий не слов`янської зовнішності, третій в кепці темного кольору) побили та забрали мобільний телефон LD чорного кольору, колонку маленьку чорного кольору з червоним написом JBL, гроші в сумі 300 грн.

Постановою слідчого від 11.11.2022 визнано в якості потерпілого ОСОБА_10 .

Згідно з протоколом огляду місця події від 11.11.2020 року, предметом огляду була ділянка місцевості на пляжі Набережної магістралі на відстані 30 метрів від проїздної частини та на відстані 2 метрів від річки Дніпро на пляжі, з фототаблицею до нього.

Згідно з протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2022 потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 ,ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як чоловіків, які з застосуванням насилля заволоділи його майном.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 10.12.2022 року, за участю потерпілого ОСОБА_10 та стенограми до нього, та відтвореного судом диску з відеозаписом слідчого експерименту, потерпілий ОСОБА_10 пояснював про обставини події 11.11.2022, та про те, що приблизно об 11 год., він шукав місце для риболовлі на Набережній, до нього підійшли три чоловіки, один з них представився як «тероборона», та спитав, що він робить, на що він відповів, що нічого. І цей чоловік в кепці, та у якого на шиї був ланцюг з кулончиком з зображенням герба України вдарив його, від чого він впав, вони почали його бити кулаками по руках. У нього була сумка, хлопець малого зросту не слов`янської зовнішності витрушував його сумку, а хлопець високого зросту дивився, що він витрушував. Хлопець високого зросту ногою його пхнув, коли він лежав. Хлопець не слов`янської зовнішності також штовхав його. Спочатку вони забрали гроші близько 300 грн., потім колонку з наклейкою «монобанк» і мобільний телефон. Потім він встав, і хлопець не слов`янської зовнішності почав знімати його на відео свого мобільного телефону, та сказав йому, щоб він говорив, що претензій у нього ніяких до них немає, у нього не було іншого вибору, та він вимушений був це говорити.

Згідно з протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 11.11.2022 року, у затриманого ОСОБА_9 в ході обшуку вилучено мобільний телефон марки «LG» модель «G3 Stylus» в корпусі сірого кольору, ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 104 гривні (купюра номіналом 100 гривень ЗБ 3020179 та 2 монети номіналом по 2 гривні). Зауважень від затриманого ОСОБА_9 та його захисника до протоколу затримання не надходило.

Згідно з протоколом огляду від 15.11.2022 р. мобільного телефону марки «LG» модель «G3 Stylus», в ході огляду встановлено, що мобільний телефон «LG» модель «G3 Stylus» у корпусі темного кольору, цілий, не пошкоджений, знаходиться у робочому стані, обладнаний сенсорним екраном та системою Андроїд , встановлено наявність ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; та грошові кошти в сумі 104 гривні (купюрами номіналом 100 гривень ЗБ 3020179 та 2 монети номіналом по 2 гривні).

Згідно з висновком експерта № 957-22 від 01.12.2022 ринкова вартість мобільного телефону «LG» модель «G3 Stylus» у корпусі темного кольору ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 складає 965,67 грн.

Згідно з висновком експерта № 956-22 від 01.12.2022 ринкова вартість музичної колонки «JBL» у корпусі чорного кольору визначити не надається за можливе з причин, наведених в дослідницькій частині.

Відповідно до розписки від 23.12.2022 ОСОБА_10 отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання мобільний телефон «LG» модель «G3 Stylus» у корпусі темного кольору та музичну колонку «JBL» у корпусі чорного кольору.

Згідно з протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 11.11.2022 року, у затриманого ОСОБА_7 в ході обшуку вилучено мобільний телефон NEFFOS TP 703A в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 , з сім картами МТС НОМЕР_5 , Київстар НОМЕР_6 .

Зауважень від затриманого ОСОБА_7 та його захисника до протоколу затримання не надходило.

Згідно з протоколом огляду від 14.12.2022 мобільного телефону NEFFOS TP 703A в корпусі чорного кольору? в ході огляду встановлено, що мобільний телефон NEFFOS TP 703A в корпусі чорного кольору обладнаний сенсорним екраном, має тріщини на екрані, сколи та подряпини на корпусі, знаходиться у не робочому стані.

Постановою слідчого від 12.12.2022 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню мобільний телефон NEFFOS модель TP-link, мобільний телефон «Logicom» «повербанк» та дріт білого кольору.

Згідно з протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 11.11.2022 року, у затриманого ОСОБА_8 в ході обшуку вилучено колонку «JBL» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Logicom» в корпусі білого кольору «повербанк» в корпусі білого кольору, дріт білого кольору.

Постановою слідчого від 12.12.2022 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню мобільний телефон NEFFOS модель TP-link, мобільний телефон «Logicom» «повербанк» та дріт білого кольору.

Постановою слідчого від 11.11.2022 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню колонку «JBL» у корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Logicom» в корпусі білого кольору, «повербанк» в корпусі білого кольору, дріт білого кольору.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17.11.2022 року накладений арешт на вилучені 11.11.2022 року речі під час затримання ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Досліджені в судовому засіданні докази є логічні, послідовні, не містять протирічь, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, доводять висунуте ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачення.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10 , так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цієї особи не дискредитована, довіра до його показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинувачених захистом не доведено. Також не має підстав суду не довіряти потерпілому. Потерпілий, на відміну від обвинувачених, був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, його покази впродовж всього кримінального провадження були послідовними та повністю узгоджуються із рештою зібраних у справі доказів. Дані, які містяться в протоколах пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_10 та в протоколі проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_10 під час його допиту у судовому засіданні.

В судовому засіданні обвинувачені скористалися правом допитати цю особу, що відповідає вимогам п. 1, підп. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Водночас, суд критично відноситься до показів обвинувачених ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , які намагалися впевнити суд про їх непричетність до скоєного кримінального правопорушення, оскільки вони не узгоджуються з показами потерпілого, який пояснював, що всі обвинувачені проявляли до нього насилля, яке він сприймав як реальне, та з застосуванням насилля заволоділи його майном.

З приводу пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 про фіксування ним події на його мобільний телефон в підтвердження того, що потерпілий добровільно їм віддав свої речі та претензій до них не мав, та заявленого ним клопотання про відтворення цього відео з його мобільного телефону, суд зазначає, що згідно з протоколом огляду від 14.12.2022 мобільного телефону NEFFOS TP 703A в корпусі чорного кольору? вилученого під час затримання ОСОБА_7 в ході огляду встановлено, що мобільний телефон NEFFOS TP 703A в корпусі чорного кольору обладнаний сенсорним екраном, має тріщини на екрані, сколи та подряпини на корпусі, знаходиться у не робочому стані. Крім того, потерпілий ОСОБА_10 не заперечував цього факту, та наполягав, що він вимушений був це сказати на камеру, бо його примушував до цього обвинувачений ОСОБА_7 .

Крім того, суд критично відноситься до пояснень обвинувачених з приводу того, що у них виникли претензіі до потерпілого, якого вони сприйняли «закладчиком», оскільки будь-які докази в підтвердження цього відсутні, навіть в разі підтвердження такого, існують законні шляхи для врегулювання цього питання шляхом повідомлення до правоохоронних органів, а не шляхом застосування безпідставного насилля з метою пограбувати.

Інших безспірних доказів, які б виключали участь обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у скоєнні 11.11.2022 року о 12 год. 05 хв. відкритого викрадення чужого майна (грабежу), за попередньою змовою, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, судом не встановлено.

Суд також визнає безпідставними доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 про те, що свідчення ОСОБА_10 , який не надав відповіді на його запитання під час його допиту в суді, та слідчий експеримент з ним, який зведений до допиту потерпілого, а не до відтворення обставин отримання потерпілим тілесних ушкоджень, є недопустимим доказом, оскільки на думку суду, протокол проведення слідчого експерименту від 10.12.2022 року складено з дотриманням вимог статей 104, 223, 240 КПК України, письмово зафіксовані в них дані мають доказове значення вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Судом не встановлено, що ці докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України.

Твердження ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 про те, що речами потерпілого вони не заволоділи під час грабежу, не впливають на кваліфікацію їх дій, оскільки співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб`єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Із матеріалів провадження видно, що дії обвинувачених з самого початку були узгодженими та послідовними. Так, коли потерпілий знаходився один на ділянці місцевості, обвинувачені разом підійшли до нього, ОСОБА_8 наніс удар потерпілому рукою в обличчя, внаслідок якого потерпілий впав, після чого обвинувачені почали обшукувати потерпілого, та заволоділи його речами. Після вчиненого злочину останні разом пішли з місця пригоди з викраденими речами, частина яких була вилучена у ОСОБА_8 , а мобільний телефон потерпілого у обвинуваченого ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 не перешкоджали та не зупиняли ОСОБА_8 , отже мовчазною згодою підтвердили свою участь у скоєному злочині, не вчинили інших дій, спрямованих на добровільну відмову від його вчинення, не заперечували проти дій співучасника, що підтверджує те, що дії останніх були об`єднані єдиним спільним умислом на вчинення грабежу.

Отже, спільність умислу спрямованого на здійснення грабежу підтверджено конклюдентними діями обвинувачених, адже вони діяли, як співвиконавці, для досягнення єдиного результату на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаним з насильстваом, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. Після заволодіння речами потерпілого, разом безперешкодно зникли з місця вчинення злочину, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Тому суд, беззаперечно, поза розумним сумнівом, дійшов переконання про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій обвинувачених, що свідчить про те, що кожен з них виконували ту частину обсягу дій, яка необхідна для реалізації спільного умислу на заволодіння майном потерпілого.

Зазначене узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка міститься у постановах від 25 березня 2021 року справа № 509/4756/17, від 14 травня 2020 року справа № 405/2648//18, від 01 лютого 2022 року справа № 127/21958/20.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК України, які кваліфікуються як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 186 КК України, які кваліфікуються як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_9 зач. 4 ст. 186 КК України, які кваліфікуються як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 є добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які віднесено законом до категорії тяжких злочинів, особу винного, який на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності, вчинив злочин у період випробувального строку.

На підставі викладеного, та з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 24.12.2021 року засуджений вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 1 рік, вчинив новий злочин 11.11.2022 року, суд призначає остаточне покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які віднесено законом до категорії тяжких злочинів, особу винного, який не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності, вчинив злочин у період випробувального строку.

На підставі викладеного, та з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_9 09.12.2021 року засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки, вчинив новий злочин 11.11.2022 року, суд призначає остаточне покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які віднесено законом до категорії тяжких злочинів, його активні дії та характер вчинення грабежу, особу винного, який не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, раніше судимий, має ряд захворювань.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 24.01.2023 року засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України до двох місяців арешту, вчинив злочин 11.11.2022 року до винесення вироку, суд призначає остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 за ст.69 КК України більш м`якого покарання, ніж передбачено ст.186 ч.4 КК України, на чому наполягала захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд вважає, що призначення таких покарань обвинуваченим буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_10 не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертиз у розмірі 1510 грн. 16 коп. підлягають стягненню з обвинувачених.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17.11.2022 року, на підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили у зв`язку з призначенням судом покарання у виді позбавлення волі, слід залишити без змін.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України в строк призначеного покарання ОСОБА_7 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили у зв`язку з призначенням судом покарання у виді позбавлення волі, слід залишити без змін.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України в строк призначеного покарання ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили у зв`язку з призначенням судом покарання у виді позбавлення волі, слід залишити без змін.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України в строк призначеного покарання ОСОБА_8 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 24.12.2021 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_7 , у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк призначеного покарання, строк його попереднього ув`язнення в період з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати на проведення експертиз 503 (п`ятсот три) грн. 39 коп.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватим у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09.12.2021 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_9 , у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк призначеного покарання, строк його попереднього ув`язнення в період з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави процесуальні витрати на проведення експертиз 503 (п`ятсот три) грн. 39 коп.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визнати винуватим у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя 24.01.2023 року цим вироком визначити остаточне покарання ОСОБА_8 ,у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 ,у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк призначеного покарання, строк його попереднього ув`язнення в період з 11 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати на проведення експертиз 503 (п`ятсот три) грн. 39 коп.

Речові докази:

- мобільний телефон NEFFOS модель TP 703 А в корпусі чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «Logicom» «повербанк» та дріт білого кольору, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_8 ;

- колонку «JBL» у корпусі чорного кольору, з наліпкою монобанк, передану на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити ОСОБА_10 ;

Арешт на мобільний телефон NEFFOS модель TP 703 А в корпусі чорного кольору ІМЕЙ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ,мобільний телефон марки «LG» модель «G3 Stylus», ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 104 гривні (купюра номіналом 100 гривень ЗБ 3020179 та 2 монети номіналом по 2 гривні) мобільний телефон «Logicom» в корпусі білого кольору (без паролю) НОМЕР_7 , «повер-банк» в корпусі білого кольору, дріт білого кольору, колонку «JBL» у корпусі чорного кольору, з наліпкою монобанк, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17.11.2022 року, - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1