Ухвала суду № 116427447, 19.01.2024, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/2238/23

Ухвала

Іменем України

19.01.2024 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянув в залі суду в смт. Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач ОСОБА_2 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» заборгованість за природний газ в сумі 10437 гривень 93 копійки та судовий збір в сумі 2684 гривні, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позов заявлений з тих підстав, що відповідачка не оплатила спожитий природний газ.

21 листопада 2023 року Кельменецьким районним судом було винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

04 січня 2024 року представник позивача надіслав до суду заяву у якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за природний газ в сумі 10437 гривень 93 копійки, вирішити питання про присудження стягнення понесених ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» у справі судових витрат з ОСОБА_3 , а саме судового збору в сумі 2684 гривні та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень. У заяві посилається на те, що відповідачка 29 грудня 2023 року, тобто після відкриття провадження у справі, повністю сплатила основний борг.

В судове засіданні представник позивача не з?явився.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилася та подала до суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги визнає , заборгованість за природний газ в сумі 10437 гривень 83 копійки відшкодувала повністю. Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу та розмір судових витрат у виді судового збору.

Суд вважає, що заяву представника позивача про закриття провадження у справі слід задовольнити.

Зокрема, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови,якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. (така правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20).

Відтак, враховуючи, що між сторонами залишилось неврегульованим питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відсутні.

Статтею 255 ЦПК Українивизначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

-відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).

Згідно з частиною другоюстатті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частина третястатті 142 ЦПК Українивизначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщопозивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

З матеріалів справи убачається, що після відкриття провадження у справі, представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що 29 грудня 2023 року відповідачка повністю сплатила основний борг, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких він змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому він не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги в цій частині. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі представник позивача вказав відсутність предмета спору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п.4 частини 1 ст. 255 ЦПК України, а саме позивач відмовився від позову унаслідок задоволення його вимог відповідачем після пред`явлення позову.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1342 гривні в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору, тобто 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При цьому суд враховує, що згідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно до ч.4 статті 7 Закону України „Про судовий збір у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті. Таким чином позивач має право на повернення з державного бюджету інших 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.3,4,6ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідностатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу в даній справі склали 6 000 гривень, що підтверджується договором про надання юридичної (правничої) допомоги) від 30 листопада 2017 року, додатковими угодами до договору про надання юридичної (правничої) допомоги), звітом про фактично надані послуги за Додатковою угодою №193 від 07 листопада 2023 року до договору про надання юридичної (правничої) допомоги) від 30 листопада 2017 року, актом надання послуг №94 від 13 грудня 2023 року.

16 січня 2024 року до суду надійшло клопотання відповідачки, в якому вона просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, цивільно-процесуальним законодавством сформовані критерії, які підлягають застосуванню при визначенні розміру відшкодування витрат на правничу допомогу на користь сторони, яка виграла справу.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Таким чином, ЦПК України передбачено основні критерії, які підлягають врахуванню при визначенні та розподілі судових витрат у вигляді правничої допомоги: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру та співмірність зі складністю справи і пропорційність до ціни позову.

Отже, сторона спору у договорі зі своїм адвокатом може визначати будь-яку ціну адвокатських послуг. Проте, суд, за результатами розгляду справи, здійснюючи розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний враховувати критерії, визначені законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

При вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує складність справи та керуючись принципом розумності, визначає розмір витрат, який підлягає відшкодуванню, в розмірі 3 000 гривень.

При цьому суд враховує висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного суду по справі №758/2592/22 від 22 березня 2023 року.

Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання суду судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень, які позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь, зважаючи ціну позову, є завищеними щодо іншої сторони спору ОСОБА_1 та є неспівмірними зі складністю справи.

Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу до 3000 гривень, суд враховує обставини справи та висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 щодо завищення розміру гонорару, визначеного стороною та його адвокатом, по відношенню до іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 205, 206, 209,210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмову позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ унаслідок задоволення позовних вимог відповідачкою після пред`явлення позову - прийняти.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на підставі п.4 частини 1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні в рахунок відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору та 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» з державного бюджету 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні як 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 22 січня 2024 року.

Суддя: