Рішення № 116427077, 22.01.2024, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/66/24

2/215/915/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мотуз О.В. звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 200 000,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності позивача (а.с.1-5).

В обґрунтування вказує, що в період роботи у шкідливих умовах праці тривалий час слюсарем з ремонту автомобілів, слюсарем черговим та з ремонту устаткування у кар`єрі майстерні з технічного обслуговування і поточного ремонту з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2, ним отримане хронічне професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група D. ЛН другого-третього ступеня, яке, відповідно до акту розслідування від 08.09.2023, виникло з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 14.12.2023 вперше позивачу з 20.11.2023 року була встановлена 3-тя група інвалідності та 30% втрата професійної працездатності безстроково.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні, турбує приступоподібний кашель, іноді з виділенням слизового харкотиння, щоденні приступи задухи, важкість у грудній клітці, задишка при мінімальному фізичному навантаженні. Ці відчуття додають йому ще більшого морального пригнічення. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. При цьому позивач розуміє, що стан його здоров`я не відновиться навіть при лікуванні. Через хворобу виникає відчуття неповноцінності, що також спричиняє йому додаткові душевні страждання.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.01.2024 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач ПрАТ «Північний ГЗК» повідомлений про відкриття провадження та порядок розгляду справи належним чином, копія ухвали з додатками отримана 10.01.2024, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.34).

15.01.2024 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.35-59) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки, а також йому було встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров`я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров`я та періодичне проходження лікування, продовжував працювати у шкідливих умовах, і жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Північний ГЗК» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. І звільнився він за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, а не за станом здоров`я. Крім того, позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Крім того, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 10.06.1988 позивач працював на ПрАТ (ОРДЕНА ЛЕНІНА ПІВНІЧНИЙ ГЗК ім.Комсомолу України) в гірничотранспортному цеху Ганнівського рудоуправління слюсарем по ремонту автомобілів 4 розряду; 05.04.1993 присвоєно 5 розряд за тією ж пробфесією (Наказом від 31.10.1996 Північний державний гірничо-збагачувальний комбінат змінив назву на ВАТ «Північний ГЗК»); 01.08.19997 переведений в гірничотранспортний цех №2 слюсарем по ремонту автомобілів 5 розряду; 18.05.2005 переведений в гірничотранспортному цеху №2 слюсарем з ремонту автомобілів в кар`єрі 5 розряду майстерні з технічного обслуговування і поточного ремонту №55; 30.05.2006 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці по даній професії встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1; 12.08.2010 - за підсумками чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2; з 04.04.2011 року ВАТ «Північний ГЗК» було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПАТ «ПІВНГЗК»); 02.06.2015 переведений в гірничотранспортному цеху №2 слюсарем черговим та з ремонту устаткування в кар`єрі 5 розряду майстерні з технічного обслуговування і поточного ремонту №55; 24.06.2015 - за підсумками чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2; з 05.05.2016 року найменування Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «ПІВНГЗК») у зв`язку зі зміною типу товариства змінилося на Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПРАТ «ПІВНГЗК»); 10.07.2019 звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7-9).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.09.2023р. (а.с.10-12), позивачу ОСОБА_1 встановлено хронічне професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група D. ЛН другого-третього ступеня. Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності з 20.11.2023 та 30% втрати професійної працездатності безстроково, із яких: 30% - ХОЗЛ, згідно висновку МСЕК від 14.12.2023р., де також зазначено, що позивач потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с.13).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 , внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.09.2023 (а.с.10-12), встановлене хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є пил переважно фіброгенної дії - перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в 1,9 рази (3,8 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3). Умови виробничого середовища та важкість праці слюсаря чергового та з ремонту устаткування у кар`єрі відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (а.с.11).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 31 рік.

Визначаючи розмірморальної шкоди,суд вважає,що слідврахувати роз`ясненняп.9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.,з подальшимизмінами,"Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди",відповідно доякого,розмір відшкодуванняморальної шкодисуд визначаєв межахзаявлених вимогзалежно відхарактеру таобсягу заподіянихпозивачеві моральнихі фізичнихстраждань,з урахуваннямв кожномуконкретному випадкуступеня винивідповідача таінших обставин.Зокрема,враховується характері тривалістьстраждань,стан здоров`япотерпілого,тяжкість отриманогозахворювання,істотність вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках,конкретні обставинипо справі,характер моральнихстраждань інаслідки,що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в русі та фізичними навантаженнями, що супроводжується задухою, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, медичними висновками, виписками із медичних карт стаціонарного/амбулаторного хворого (а.с.13-18) позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 120 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 1200,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 120 000 /сто двадцять тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 1200 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскарженеособами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 22 січня 2024 року.

Суддя: