Ухвала суду № 116427053, 22.01.2024, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/87/24

Провадження №1-в/190/19/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника ДУ ПВК 122 - ОСОБА_4

засудженого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду м.П`ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, засуджений 29.06.2022 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ст.ст.194 ч.2, 296 ч.4, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3-х років 2-х місяців позбавлення волі.

про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України,

встановив:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, пославшись на те, що засуджений своє виправлення не довів, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представник ДУ «П`ятихатська виправна колонія (№122)» підтримав думку прокурора.

Засуджений в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що він є учасником бойових дій, отримав поранення, тому відмовився від чергування і за це отримав два стягнення. Таким чином вважає, що він заслуговує на застосування до нього ст.81 КК України.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, які характеризують особу засудженого, вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Умовно -дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Києво-Святошинськиого районного суду Київської області від 29.06.2022 року за ст.194 ч.2, 296 ч.4, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3-х років 2 місяців позбавленні волі. Початок відбування строку покарання рахувати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши на підставі ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі, що призначений цим вироком, починаючи з моменту затритмання, а саме з 22.11.2021 року -із розрахунку день за день.

Початок строку відбування покарання - 22.11.2021 року, кінець строку відбування покарання - 22.01.2025 року.

Засуджений ОСОБА_5 з 23.11.2021 по 02.02.2023 перебував в СІЗО м.Києва, з 02.02.2023 по 13.02.2023 - дільниця карантину діагностики та розподілу Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)».

З 13.02.2023 року і по теперішній час ОСОБА_5 перебуває в дільниці ресоціалізації ДУ «П`ятихатська виправна колонія (№122)», де характеризується посередньо, має 1 (одне) заохочення від 01.01.2024 року за сумлінну повердінку та ставлення до праці та мав 2 (два) стягнення: 10.02.2023 року сувора догана -відмовився від чергування згідно графіку та 14.02.2023 року догана - відмовився від чергування згідно графіку, які зняті та погашені у встановленому законом порядку. В установі не працевлаштований, але залучається до робіт з поліпшення комунально- побутових умов у відділенні СПС, до таких робіт відноситься відповідально та не потребує контролю з боку адміністрації. На даний час дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, з адміністрацією установи тактовний та ввічливий. Виконавчі листи до установи не надходили.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , який зроблено комісією ДУ "П`ятихатська виправна колонія №122", - засуджений не довів своє виправлення та не має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Зважаючи на ті обставини, що засуджений ОСОБА_5 за весь час відбування покарання має лише 1 (одне) заохочення та 2 (два ) стягнення які хоча і погашені у встановленому законом порядку, але характеризуються особу засудженого в цілому та свідчать що поведінка засудженого під час відбування покарання не була сумлінною, отже засуджений не довів своє виправлення.

Також слід зазначити, що відбуття засудженим певної частини строку покарання не є підставою для обов`язкового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов`язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду відбування ним покарання.

Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_5 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.

Сам по собі факт дотримання засудженим порядку і режиму утримання під час перебування в колонії, є його обов`язком, і не може достатньо переконливо свідчити про те, що засуджений довів своє виправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-

ухвалив:

Відмовити в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1