Рішення № 116422535, 19.01.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року Справа № 480/6863/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Мамая А.С.,

представника відповідача - Глущенка С.А.,

представника третьої особи - Склярова С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6863/23 за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 № 70206831 про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є безпідставною, оскільки позивач жодних перешкод у спілкуванні дитини з батьком ОСОБА_2 не чинила, а дитина сама 26.06.2023 не бажала спілкуватися з батьком.

Ухвалою суду від 21.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ухвалою від 16.08.2023 судом зупинено провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 480/6452/23.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі 480/6452/23 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі № 480/6452/23. Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.01.2024 поновлено провадження у справі № 480/6863/23.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову, оскільки оскаржувана постанова винесена з підстав повторного не виконання позивачем рішення суду щодо незабезпечення ОСОБА_2 спілкування з їхньою донькою.

Позивач та її представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, представників відповідача та третьої особи, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.

За заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Склярова С.Л., старшим державним виконавцем Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.11.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70206831 з примусового виконання виконавчого листа № 582/1149/20, виданого 26.10.2022 Недригайлівським районним судом Сумської області, щодо затвердження мирової угоди між позивачем та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 8 укладеної мирової угоди, ОСОБА_2 приймає участь у спілкуванні та вихованні його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмежень з боку її матері ОСОБА_1 та інших осіб, при цьому ОСОБА_1 надає рекомендації ОСОБА_2 з питань харчування та гігієни малолітньої доньки.

09.06.2023 у межах виконавчого провадження № 70206831 державним виконавцем було прийнято постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною, в якій державним виконавцем визначено час побачення (зустрічі) батька - ОСОБА_2 кожного дня, тобто, понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя кожного тижня з 09:30 год. Місцем побачення визначено: АДРЕСА_1 . Окрім того, у вказаній постанові державним виконавцем визначено, що після побачення місце та спосіб спілкування зі своєю донькою ОСОБА_4 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання.

19.06.2023 Державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі № 480/6452/23 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , постанова державного виконавця від 19.06.2023 про накладення штрафу скасована.

Втім, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі 480/6452/23 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 скасовано та відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

23.06.2023 у межах виконавчого провадження № 70206831, з метою виконання рішення суду, а саме побачення та спілкування ОСОБА_2 з донькою, був здійснений виїзд державного виконавця разом із стягувачем ОСОБА_2 , за участі представника органу опіки і піклування Недригайлівської селищної ради Сопік С.Д., психолога ОСОБА_5 та поліцейського відділення поліції № 1 (с. Недригайлів) Ситник К.І. до місця мешкання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Під час даного виїзду державним виконавцем був складений акт від 23.06.2023, у якому зазначено, що ОСОБА_1 пояснила, що її не влаштовує рішення суду і вона не бажає виконувати його. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що донька сама не бажає спілкуватися з батьком.

На підставі вказаного акту державним виконавцем винесено постанову від 26.06.2023 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 3400 грн за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Вважаючи постанову про повторне накладення штрафу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ).

Положеннями статті 63 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 64-1 Закону № 1404-VІІІ виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 9 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5) у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Повторним невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону №1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

В акті державного виконавця від 23.06.2023 не міститься жодних даних про вчинення позивачем перешкод у спілкуванні батька з дитиною, не вказано в чому полягають такі перешкоди.

У свою чергу, ОСОБА_1 стверджує, що нею було забезпечено виконання рішення суду, оскільки вона не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, а неможливість спілкування викликана поведінкою дитини, яка відмовилися йти до батька, а тому вищезазначена обставина, в силу приписів статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", є поважною причиною невиконання рішення.

Такі пояснення позивача об`єктивно підтверджується відеозаписом, наданого суду представником третьої особи ОСОБА_2 , виїзду державного виконавця 23.06.2023 разом із стягувачем ОСОБА_2 , представником органу опіки і піклування Недригайлівської селищної ради Сопік С.Д., психологом ОСОБА_5 та поліцейського відділення поліції № 1 (с. Недригайлів) Ситник К.І. до місця мешкання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не перешкоджала батьку дитини спілкуватися з донькою. Навпаки, дитина вільно рухалася по вулиці, вільно спілкувалася з особами, що прибули до місця проживання дитини. Батько дитини також намагався підійти до доньки, але вона за власною ініціативою відходила від нього. Варто зауважити, що батько дитини більше часу з`ясовував стосунки з колишньою дружиною та іншими присутніми особами, а не намагався більше приділяти уваги власній доньці.

Отже, батько дитини 23.06.2023 мав можливість спілкуватися зі своєю дитиною, а ОСОБА_1 не перешкоджала побаченню батька з дитиною та їх спілкуванню.

Разом з тим, з невідомих причин, вказані обставини не відображені в акті державного виконавця.

З приводу вказаних обставин суд зазначає, що Конституцією України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (частина 3 статті 51).

Стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Отже небажання дитини спілкуватися зі стягувачем, не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій до її матері, оскільки це фактично є примушуванням дитини, що може призвести до психологічного тиску на дитину та явно не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини в аспекті забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, сформульованій у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №824/308/20-а та від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19.

Крім того, суд звертає увагу, що державним виконавцем не дотримані строки, визначені статтею 63 Закону № 1404-VIII, для винесення постанов про накладення штрафу у розмірі 3400 грн. за повторне невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Так, державним виконавцем постанова про накладення штрафу на позивача у розмірі 1700 грн. винесена 19.06.2023, а постанова про накладення штрафу у розмірі 3400 грн. - 26.06.2023.

Про дотримання відповідачем вказаних строків зазначив Верховний Суд у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 № 70206831 про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на її користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму судового збору в розмірі 1073,60 грн, сплаченого згідно фіскального чеку від 30.06.2023.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 № 70206831 про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Незалежності, 8, смт. Недригайлів, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 40266317).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар