Рішення № 116420056, 15.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 рокуСправа №160/23170/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

12.09.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач-3), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №046450011510 від 10.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ та рішення №046450011510 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області від 05.07.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи:

??- з 05.10.1980 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста;

??- з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі;

??- з 20.02.1985 по 18.07.1985 в колгосі «ПЕРЕМОГА» на посаді водія;

??- з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія;

??- з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія;

- періоди ведення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.05.2023 та 28.06.2023 він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 10.05.2023 та 05.07.2023 відповідачем-2 та відповідачем-3 були прийняті рішення №046450011510 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що позивачеві до загального страхового стажу не зараховано його періоди роботи та навчання: з 05.10.1980 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 20.02.1985 по 18.07.1985 в колгосі «ПЕРЕМОГА» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; періоди ведення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 09.10.2023 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження у справі № 160/23170/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.11.2023 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №046450011510 від 10.05.2023 та від 05.07.2023 є правомірними та обґрунтованими, оскільки в наданих позивачем документах наявні неточності, за наявності яких неможливо зарахувати періоди роботи до його страхового стажу в зв`язку з чим виникла необхідність надання додаткових уточнюючих документів. Також зазначено, що відсутні правові підстави для зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити певні дії, оскільки заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядалися та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача. Проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не може бути підставою для зобов?язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.

24.11.2023 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стаж, зокрема, в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; після досягнення віку 65 років - починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Вік заявника 60 років, при цьому страховий стаж особи становить 19 років 11 місяців 27 днів. Страховий стаж для визначення права на пенсію за віком з урахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону складає 20 років 1 місяць 11 днів. За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі у 1981 році, згідно дублікату трудової книжки колгоспника, оскільки запис про кількість відпрацьованих л/днів і встановлений колгоспом мінімум не завірено підписом голови колгоспу, який передбачено стовпчиком №12; період навчання в Тираспольській автошколі з 01.02.1984 по 18.07.1984 - в зв?язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації та період роботи з 21.10.1987 по 15.12.1988 в Автобазі треста "Сибкомплексбуд" (між датою прийняття на роботу (21.10.1987) та датою видачі наказу про прийняття (24.05.1988) - великий проміжок часу) згідно трудової книжки від 15.08.1983 серії НОМЕР_1 ; період роботи в колгоспі "Прогрес" у серпні-вересні 1985 р. згідно архівної довідки від 15.06.2023 №823, оскільки в довідці неповністю зазначено ім?я та по-батькові; період ведення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 згідно довідки №75, виданої Новомосковським міським відділом Дніпропетровського обласного управління Пенсійного фонду України, оскільки довідка не зареєстрована ( не містить дати видачі); період підприємницької діяльності з 01.04.2002 - 31.01.2003 згідно квитанцій про сплату єдиного внеску, так як на квитанціях не розшифровані ініціали платника, квитанції не завірені печаткою. З огляду на викладене вбачається, що страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, таким чином що законних підстав для призначення пенсії не має.

06.12.2023 на адресу суду від представника відповідача-3 надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 20.02.1985 по 18.07.1985 та з 07.08.1985 по 01.11.1985, оскільки відсутня інформація про кількість встановленого мінімуму та відпрацьованих днів та довідка про реорганізацію колгоспу; період з 21.10.1987 по 15.12.1988 - наявні розбіжності між датою наказу та записом про прийняття. Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» в зв?язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснює свої дії в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та Законі України.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10.05.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046450011510 про відмову в призначенні пенсії.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-3 зазначено, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудові книжки, військовий квиток, довідки про стаж), загальний страховий стаж складає 21 рік 4 місяці 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 20.02.1985 по 18.07.1985 та з 07.08.1985 по 01.11.1985, оскільки відсутня інформація про кількість встановленого мінімуму та відпрацьованих днів та довідка про реорганізацію колгоспу; період з 21.10.1987 по 15.12.1988 - наявні розбіжності між датою наказу та записом про прийняття.

Також, 28.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046450011510 про відмову в призначенні пенсії.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-2 зазначено, що вік заявника 60 років, при цьому страховий стаж особи становить 19 років 11 місяців 27 днів. Страховий стаж для визначення права на пенсію за віком з урахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону складає 20 років 1 місяць 11 днів.

За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі у 1981 році, згідно дублікату трудової книжки колгоспника, оскільки запис про кількість відпрацьованих л/днів і встановлений колгоспом мінімум не завірено підписом голови колгоспу, який передбачено стовпчиком №12; період навчання в Тираспольській автошколі з 01.02.1984 по 18.07.1984 - в зв?язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації та період роботи з 21.10.1987 по 15.12.1988 в Автобазі треста "Сибкомплексбуд" (між датою прийняття на роботу (21.10.1987) та датою видачі наказу про прийняття (24.05.1988) - великий проміжок часу) згідно трудової книжки від 15.08.1983 серії НОМЕР_1 ; період роботи в колгоспі "Прогрес" у серпні-вересні 1985 р. згідно архівної довідки від 15.06.2023 №823, оскільки в довідці неповністю зазначено ім?я та по-батькові; період ведення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 згідно довідки №75, виданої Новомосковським міським відділом Дніпропетровського обласного управління Пенсійного фонду України, оскільки довідка не зареєстрована ( не містить дати видачі); період підприємницької діяльності з 01.04.2002 - 31.01.2003 згідно квитанцій про сплату єдиного внеску, так як на квитанціях не розшифровані ініціали платника, квитанції не завірені печаткою.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (ч. 1 та 2 ст. 7 Закону № 1788-XII).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи та навчання: з 01.01.1981 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія; періоди ведення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою

Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Період роботи зазначається в графі 2, куди відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, заносяться відомості про дату прийняття працівника на роботу та дату звільнення з роботи.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Враховуючи те, що трудова книжка колхозника № НОМЕР_2 від 05.10.1980 та трудова книжка НОМЕР_1 від 15.08.1983 містять всі необхідні відомості про трудову діяльність та навчання ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи та навчання позивача, а саме: з 01.01.1981 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія.

При цьому, судом не приймається до уваги твердження відповідача-2 стосовно відсутності підстав для зарахування періоду навчання в Тираспольській автошколі з 01.02.1984 по 18.07.1984, у зв`язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації, оскільки не зазначення у трудовій книжці позивача здобутої під час навчання кваліфікації, не може бути підставою для незарахування такого періоду до загального трудового стажу ОСОБА_1 .

Більш того, є неприйнятними твердження відповідача-2 щодо не зарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі «ПРОГРЕС», оскільки згідно архівної довідки від 15.06.2023 №823 неповністю зазначено ім`я та по-батькові позивача, з огляду на те, що період роботи ОСОБА_1 у колгоспі «ПРОГРЕС» підтверджується відповідними записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.08.1983.

Крім викладеного, суд звертає увагу на відсутність підстав для зарахування до загального трудового стажу позивача періоду його роботи з 05.10.1980 по 31.12.1980, оскільки цей період зараховано відповідачем-2 без зауважень, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення №046450011510 від 05.07.2023.

Що стосується не зарахування відповідачем-2 періодів ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою набуття права на трудову пенсію фізичній особі-підприємцю є наявність стажу роботи, за умови сплати останніми страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.1 ч. 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.

Відповідно до п.4 Порядку № 637 час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Аналізуючи вищенаведені норми права суд зазначає, що періоди провадження підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності лише у разі перебування особи на спрощеній системі оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку.

Отже, в даному випадку, належним доказом, яким позивач може підтвердити свій стаж (за період підприємницької діяльності) може бути, зокрема, довідка про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення підприємницької діяльності позивачем надано до суду: архівний витяг з рішення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Народних депутатів №310 від 02.04.1996 про здійснення реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_1 ; довідку Новомосковського міського відділу Пенсійного фонду України №75 про те, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1999 по 01.01.2000 сплачував збір на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду 32% (єдиний податку); довідку про взяття на облік платника податків №300 від 20.03.2002; індивідуальні відомості про застраховану особу форма ОК-5, з якої вбачається сплата страхових внесків ОСОБА_1 за період 2000 року; квитанції про сплату страхових внесків за період з 2002 по 2003 рік включно.

З огляду на викладене, слід зазначити, що на підтвердження здійснення підприємницької діяльності у спірні періоди за спрощеною системою оподаткування позивачем надано достатні докази, що відповідно дозволяє дійти висновку про необхідність зарахування таких періодів до загального страхового стажу позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення №046450011510 від 10.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ та рішення №046450011510 від 05.07.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати пенсійний орган зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди: з 01.01.1981 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія; з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003 періоди підприємницької діяльності; зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.06.2022.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу позивача відповідні періоди та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У цьому випадку востаннє органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 28.06.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача.

Відтак, суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періодів: з 01.01.1981 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія; з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003 періоди підприємницької діяльності та повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.06.2023 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, як востаннє визначений суб`єкт призначення.

Таким чином, позовні вимоги у цій частини до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення №046450011510 від 10.05.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ та рішення №046450011510 від 05.07.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи та навчання: з 01.01.1981 по 07.05.1981 року в колгоспі «УКРАЇНА» на посаді тракториста; з 01.02.1984 по 18.07.1984 період навчання в Тираспольській автошколі; з 21.10.1987 по 15.12.1988 в автобазі треста «СИБКОМПЛЕКСБУД» на посаді водія; з 07.08.1985 по 01.11.1985 в колгоспі «ПРОГРЕС» на посаді водія; з 01.01.1999 по 01.01.2000 та з 01.04.2002 по 31.01.2003 періоди підприємницької діяльності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.06.2023 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області (код ЄДРПОУ 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко