Ухвала суду № 116418296, 13.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №761/30120/23

Провадження №2/752/7234/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2023 передано на розгляд за підсудністю справу №761/30120/23 до Голосіївського районного суду міста Києва.

До суду одночасно із позовом надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить забезпечити позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача. Просила забезпечити позов шляхом розблокування рахунків та задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису від 13.01.2022 №522 таким, що не підлягає виконанню.

09.06.2023 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О. відкрив виконавче провадження №68508954 щодо примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, в якому 09.06.2023 було винесено постанову про арешт коштів позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 не зазначила відповідний вид забезпечення позову, визначений положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України, та в обґрунтування якого звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом розблокування рахунків, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не передбачений ст. 150 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова