Справа № 2 - 2131/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Аршук Т.М.
при секретаріКучер Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про зобов”язання провести перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач Конотопський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та прохає зобов”язати Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та провести відповідну виплату недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 р., 2009 р. та 2010 р. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона є особою, яка евакуйована у 1986 році із зони відчуження ( 2 категорія), внаслідок Чорнобильської катастрофи . Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Однак, у 2008 р. було виплачено лише 75 грн., у 2009 75 грн., в той час як розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2008 р. складає 515 грн., на 01.01.2009 р. - 605 грн. та на 2010 р. - 869 грн., що і змусило звернутись з позовом до суду. Також прохає стягнути з відповідача витрати пов”язані з розглядом справи.
Прокурор Слободюк Л.В., в судове засідання не з”явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. .
ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з”явився. Надав письмове заперечення, в якому прохає розглядати справу без участі його представника, проти позову заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 дійсно є особою, яка евакуйована у 1986 році із зони відчуження ( 2 категорія) внаслідок Чорнобильської катастрофи . Відповідно до п.3, п.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет, а також на підставі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов”язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет. В 2008 р., 2009 р. та 2010 р. Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік”, Законом України ?ро Державний бюджет України на 2010 рік”, були передбачені видатки для проведення виплат допомоги на оздоровлення в розмірах передбачених постановою КМУ від 12.07.2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Саме в такому розмірі управління і проводило дану допомогу. Інших коштів для проведення вказаної виплати до управління не надходило. Дана постанова КМУ не скасовувалась.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні в становлено, що ОСОБА_2 є особою, яка евакуйована у 1986 році із зони відчуження ( 2 категорія) внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на пільги і компенсації , встановлені Законом України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.6).
Дані факти сторонами не оспорюються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно ст. 22 Конституції України зміст і обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений, а згідно ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, в тому числі зупиненням дії законів ( їх окремих положень) лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
В ч.2 ст.8 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, встановлено вимогу щодо законів України та інших нормативно-правових актів: усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч.2 ст.95 Конституції України та ст.38 Бюджетного кодексу України предметом Закону України про бюджет на конкретний рік є виключно встановлення доходів та видатків держави на потреби. За висновками Конституційного Суду України закон про бюджет України не може вносити зміни, зупиняти дії чинних законів України, а також встановлювати інші (додаткові) правові регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обовязків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не передбачає умови, розміри та порядок виплат щорічної допомоги евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, тому посилання на вказану постанову безпідставні. Крім того, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу і тому при вирішенні даного спору потрібно керуватися вимогами статті 48 вказаного Закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної плати на момент виплати.
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" Конотопське управління праці та соціального захисту населення повинно виплачувати евакуйованим із зони відчуження у 1986 році внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.
Отже, при нарахуванні щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення слід виходити лише з вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і виплачувати її у розмірах, визначених статтею 48 вказаного Закону для інвалідів відповідної групи.
За таких обставин, за 2008 р., 2009 р. та 2010 р. відповідачем було порушено право позивачки на отримання одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Наявність вказаного права у позивачки є визначальною для вирішення питання щодо вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Рішення про надання одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачці покладено на Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання позивачки.
Суд вважає, що з метою захисту прав позивачки слід зобов”язати Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення здійснити ОСОБА_2 перерахунок та провести відповідні виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р., 2009 р. та 2010 р. в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, встановленої ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , з урахуванням здійснених ОСОБА_2, як особі евакуйованій із зони відчуження у 1986 році внаслідок Чорнобильської катастрофи виплат за вказаний період.
Крім того з відповідача підлягають стягненню витрати з ІТЗ розгляду справи у розмірі 37 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 22, 46, 64, 95, 113, 124, Конституції України, ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 10, 57, 60, 212 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов”язати Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення здійснити ОСОБА_2 перерахунок та провести відповідні виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, встановленої ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , з урахуванням здійснених ОСОБА_2 як особі евакуйованій із зони відчуження у 1986 році Чорнобильської катастрофи виплат за вказаний період.
Стягнути з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населеннявитрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. для зарахування платежів до спеціального фонду державного бюджету (КЕКД 22050000, ОКПО 23635072, р\р 31219259700008, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013), призначення платежу ІТЗ розгляду цивільної справи № 2-2442/2010 в Конотопському міськрайонному суді.
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення , а особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 11641586, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 25.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2131. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: