Рішення № 116415614, 16.01.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 Справа № 914/2936/23

За позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЕКО», м. Трускавець Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-УКРАЇНА, с.Ставчани Львівської області,

про стягнення 258'656,85 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Н. Романко,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю АКВА-ЕКО до Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-УКРАЇНА про стягнення 258'656,85 грн. заборгованості за договором поставки №33КП/22 від 24.02.2022, з яких: 251'507,90 грн основний борг та 7'148,95 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.10.2023 справу № 914/2936/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 06.10.2023 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків.

30.10.2023 позивач подав клопотання про долучення доказів (вх.№26267/23).

Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, а також поштовою адресою, і отримана ним 27.11.2023, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Ухвала суду від 28.11.2023, надіслана за юридичною адресою відповідача повернута засобами поштового зв`язку із зазначенням у довідці про повернення «за закінченням терміну зберігання». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Подальший хід розгляду справи у судовому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, правом на подання відзиву не скористався.

Явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Ухвала була надіслана на електронні адреси сторін, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України та відсутністю відповідача.

У судовому засіданні 16.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24 лютого 2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЕКО» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (покупець) укладено договір поставки №33КП/22 з додатками №№1-10 та додатковою угодою від 24.02.2022, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього договору.

Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, вказується в додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною цього договору. Вартість договору складається з вартості товарів, придбаних покупцем за даним договором (п. 1.2 та п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору товар поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості і на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами і за свій рахунок. У разі підписання сторонами додатка №7 «Графік поставок», терміни поставки визначаються відповідно до підписаного додатку №7.

Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної. Якщо супровідні документи не будуть надані разом з товаром, покупець має право відстрочити дату розрахунків з постачальником на термін затримки оформлення (надання) необхідних документів (пункти 3.12 та 3.9 договору).

Ціну товару, порядок розрахунків визначено у розділі 6 договору. Так, п.6.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарнихднів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника упродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дня першої поставки товару в нову торгову точку або РЦ.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього договору мимо волі і бажання сторін, і які не можна було передбачити і запобігти. До обставин непереборної сили відносяться оголошена або фактична війна, громадянські заворушення, стихійні лиха, мораторій і заборони на здійснення банківських операцій, епідемії, блокади, ембарго, землетруси, повені, пожежі, інші стихійні лиха і інші випадкові події. Термін виконання зобов`язань за договором припиняється на термін дії обставин непереборної сили (п.9.1 та п.9.3 договору).

Згідно п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31 грудня» 2022 р. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Сторони погодили, що всі підписані додатки є невід`ємною частиною цього договору (п.13.1 договору).

24.02.2022 сторонами підписано специфікації до договору.

За умовами п.1 та п.2 додатку №6 до договору покупець надає постачальнику послуги по просуванню і передпродажній підготовці товарів постачальника у своїх торгових точках та має право вимагати від постачальника оплату таких послуг. Приймання-передача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт (послуг).

Відповідно до додатку №9 від 24.02.2022 до договору «Протокол узгодження розбіжностей» оплата товару здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті постачальником покупцю згідно умов договору поставки (з додатками та додатковими договорами) (п.6.5.2 додатку).

Додатковою угодою до договору поставки від 24.02.2022 сторони впровадили та організували систему електронного обміну документами та ведення окремих документів в електронному вигляді шляхом проставлення кваліфікованого електронного підпису.

На виконання умов укладеного договору позивач у період з 25.02.2022 по 22.11.2022 поставив відповідачу товар (мінеральну природну столову воду) на загальну суму 698'226,78 грн, що підтверджується видатковими накладними: №-ПП-0000000000000160 від 25.02.2022 на суму 24'494,40 грн.; №-ПП-0000000000000170 від 01.03.2022 на суму 132'269,76 грн.; №-ПП-0000000000000172 від 01.03.2022 на суму 29'393,28 грн.; №-ПП-0000000000000279 від 11.03.2022 на суму 20'736,00 грн.; №-ПП-0000000000000415 від 23.03.2022 на суму 16'709,76 грн.; №-ПП-0000000000000464 від 30.03.2022 на суму 18'722,88 грн.; №-ПП-0000000000000524 від 06.04.2022 на суму 16'709,76 грн.; №-ПП-0000000000000607 від 19.04.2022 на суму 9'797,76 грн.; №-ПП-0000000000000632 від 21.04.2022 на суму 9'797,76 грн.; №-ПП-0000000000000717 від 02.05.2022 на суму 5'140,80 грн.; №-ПП-0000000000000719 від 02.05.2022 на суму 5'140,80 грн.; №-ПП-0000000000000783 від 10.05.2022 на суму 24'681,60 грн.; №-ПП-0000000000000881 від 17.05.2022 на суму 27'763,20 грн.; №-ПП-0000000000000932 від 25.05.2022 на суму 7'200,00 грн.; №-ПП-0000000000000933 від 25.05.2022 на суму 5'140,80 грн.; №-ПП-0000000000000934 від 25.05.2022 на суму 5'140,80 грн.; №-ПП-0000000000001017 від 01.06.2022 на суму 10'281,60 грн.; №-ПП-0000000000001102 від 07.06.2022 на суму 17'481,60 грн.; №-ПП-0000000000001186 від 15.06.2022 на суму 12'340,80 грн.; №-ПП-0000000000001187 від 15.06.2022 на суму 7'200,00 грн.; №-ПП-0000000000001282 від 21.06.2022 на суму 12'035,52 грн.; №-ПП-0000000000001414 від 28.06.2022 на суму 12'023,58 грн.; №-ПП-0000000000001496 від 06.07.2022 на суму 12'035,52 грн.; №-ПП-0000000000001498 від 06.07.2022 на суму 8'640,00 грн.; №-ПП-0000000000001569 від 13.07.2022 на суму 32'711,04 грн.; №-ПП-0000000000001570 від 13.07.2022 на суму 8'640,00 грн.; №-ПП-0000000000001741 від 27.07.2022 на суму 12'035,52 грн.; №-ПП-0000000000001925 від 09.08.2022 на суму 14'657,76 грн.; №-ПП-0000000000001926 від 09.08.2022 на суму 6'017,76 грн.; №-ПП-0000000000002003 від 16.08.2022 на суму 6'017,76 грн.; №-ПП-0000000000002004 від 16.08.2022 на суму 12'035,52 грн.; №-ПП-0000000000002078 від 23.08.2022 на суму 14'657,76 грн.; №-ПП-0000000000002079 від 23.08.2022 на суму 20'675,52 грн.; №-ПП-0000000000002157 від 30.08.2022 на суму 6'320,16 грн.; №-ПП-0000000000002246 від 06.09.2022 на суму 9'043,20 грн.; №-ПП-0000000000002247 від 06.09.2022 на суму 6'320,16 грн.; №-ПП-0000000000002313 від 13.09.2022 на суму 15'363,36 грн.; №-ПП-0000000000002361 від 21.09.2022 на суму 9'043,20 грн.; №-ПП-0000000000002362 від 21.09.2022 на суму 6'320,16 грн.; №-ПП-0000000000002458 від 05.10.2022 на суму 9'043,20 грн.; №-ПП-0000000000002564 від 18.10.2022 на суму 6'592,32 грн.; №-ПП-0000000000002640 від 26.10.2022 на суму 6'592,32 грн.; №-ПП-0000000000002641 від 26.10.2022 на суму 6'592,32 грн.; №-ПП-0000000000002764 від 09.11.2022 на суму 6'592,32 грн.; №-ПП-0000000000002765 від 09.11.2022 на суму 6'592,32 грн.; №-ПП-0000000000002813 від 15.11.2022 на суму 9'446,40 грн.; №-ПП-0000000000002814 від 15.11.2022 на суму 9'446,40 грн.; №-ПП-0000000000002869 від 22.11.2022 на суму 6'592,32 грн.

Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2023 становила 260'401,95 грн. 09.05.2023 сторонами підписано угоду про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог за договором поставки.

Позивач зазначив, що сума заборгованості відповідача за поставлений товар становить 251'507,90 грн., і така визначена з урахуванням часткової оплати товару на суму 362'069,13 грн. (згідно з платіжними інструкціями №1021 від 02.03.2022 на суму 29'393,28 грн., №1057 від 03.03.2022 на суму 35'000,00 грн., №1116 від 07.03.2022 на суму 30'000,00 грн., №1366 від 17.03.2022 на суму 25'000,00 грн., №1749 від 01.04.2022 на суму 41'764,16 грн., № 2156 від 20.04.2022 на суму 6'039,36 грн., №2231 від 22.04.2022 на суму 20'000,00 грн., №2395 від 29.04.2022 на суму 22'749,12 грн., №2789 від 17.05.2022 на суму 20'000,00 грн., №3437 від 20.06.2022 на суму 30'000,00 грн., №4011 від 26.07.2022 на суму 58'407,69 грн., №4711 від 02.09.2022 на суму 43'715,52 грн.) та підписаних сторонами угод про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог за надані послуги по просуванню і передпродажній підготовці товарів на загальну суму 75'755,70 грн. (угоди про двосторонній залік зустрічних однорідних вимог №-ВЗ-00000000006 від 05.07.2022 на суму 23'004,15 грн., №-ВЗ-00000000010 від 12.08.2022 на суму 17'034,28 грн., №-ВЗ-00000000009 від 12.09.2022 на суму 18'487,91 грн., №-ВЗ-00000000019 від 12.10.2022 на суму 10'600,72 грн., №-ВЗ-00000000016 від 10.11.2022 на суму 6'628,64 грн. 09.05.2023 товариство сплатило на користь позивача 8'894,05 грн. основного боргу.

За неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару позивачем нараховано 7'148,95 грн. 3% річних, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки №33КП/22 від 24.02.2022 з додатками №№1-10 до нього.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання, доствавлено та передано товар покупцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами укладеного договору з відповідними додатками до нього сторони погодили, що оплата товару здійснюється упродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу був відвантажений товар, який ним був оплачений лише частково, залишок заборгованості становить 251'507,90 грн. Відповідач доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надав. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 251'507,90 грн заборгованості за договором підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відтак, нарахування 3% річних повинен здійснюватися з урахуванням дня сплати заборгованості.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України).

Перевіривши розрахунок 3% річних, із врахуванням наведених положень цивільного законодавства та з урахуванням ст.14 ГПК України, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 7071,13 грн 3% річних.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №6628 від 25.09.2023 на суму 3'879,85 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю чи частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України). Оскільки у даному випадку спір виник з внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього судовий збір.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (03110, м.Київ, вул.Солом`янська, 3, офіс 6; код ЄДРПОУ 36808029) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю АКВА-ЕКО (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. І.Мазепи, 29; ідентифікаційний код 22364091) 251'507,90 грн основного боргу, 7'071,13 грн 3% річних та 3'879,85 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.01.2024.

Суддя Б. Яворський.