Ухвала суду № 116412625, 18.01.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

18 січня 2024 року

смт Краснопілля

Справа № 578/1016/20

провадження № 1-кп/578/3/24

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області у кримінальному провадженні за № 12020200180000200 від 13.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_5

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 в режимі відео конференції

з повідомленням потерпілого ОСОБА_7

з боку захисту:

обвинувачений ОСОБА_8

обвинувачений ОСОБА_9 в режимі відео конференції

захисник ОСОБА_10

та установив:

З вересня 2020 року в провадженні Краснопільського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_12 повторно продовженострок діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою до29січня 2024 року,включно, без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

12.01.2024прокурор Сумськоїобласної прокуратури ОСОБА_13 звернулася досуду зписьмовим клопотаннямпро продовженняобвинуваченому ОСОБА_12 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту також КПК), які дають достатні підстави вважати, що останній може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків шляхом погрози, вмовляння, підкупу або іншим чином; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (переховуванням, відмовою у прибутті за викликами, не даючи можливості проведення судового розгляду указаного кримінального провадження), вчинити інше кримінальне правопорушення, які продовжують існувати і не зменшилися.

На засіданні суду прокурор клопотання підтримала.

Обвинувачений ОСОБА_12 та йогозахисник заперечувалипроти клопотанняпрокурора.В обґрунтування такої процесуальної позиції зазначали про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, є лише припущення. У випадку, якщо судом буде прийнято рішення про обрання запобіжного заходу, просили застосовувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Інші учасники судового провадження утрималися від висловлення процесуальної позиції з цього питання.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить таких висновків.

За правилами частини третьої статті 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим встатті 177 КПК, Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до статті 178 КПК при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Так,з матеріалівкримінального провадженняслідує,що обвинуваченому ОСОБА_12 за Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 21.07.2023 змінено запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю та покладеними обов`язками на тримання під вартою без визначення розміру застави, та у послідуючому за ухвалою суду від 01 грудня 2023 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і строк тримання збігає 29 січня 2024 року. Наразі судовий розгляд триває і його завершити у цей строк не представляється можливим.

Суд враховує, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення за частиною другою статті 187 цього Кодексу відноситься до тяжкого злочину; передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років; продовжують існувати ризики щодо переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1,3, 5 частини першої статті 177КПК є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а тому обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити. Застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогамстатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практиці ЄСПЛ.

Даних,які бунеможливлювали триманняобвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

Що стосується доводів сторони захисту про недоведеність прокурором існування жодного ризику, суд визнає їх безпідставними.

Суд зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Що стосується ризику втечі обвинуваченого, то відповідно до практики ЄСПЛ такий ризик не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, водночас суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Враховуючи характер висунутого ОСОБА_12 обвинувачення; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватими в інкримінованому йому тяжкому кримінальному правопорушенні, всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинуваченого, який схильний до вчинення кримінальних правопорушень, не працевлаштований, отже не має стабільного джерела доходів, суд доходить висновку про те, що ризик не зменшився від часу застосування запобіжного заходу і виправдовує подальше його тримання під вартою.

Усі дані щодо особи обвинуваченого та його соціальних зв`язків у місці проживання були предметом дослідження суду, але таких, які б були достатнім стримуючим фактором його поведінки, не встановлено.

З огляду на те, що свідки сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, залишаються не допитаними, за списком не менше п`яти осіб, суд уважає, що з великою ймовірністю також існує ризик незаконного на них впливу.

Що стосується ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то обвинувачений підтвердив, що порушив цілодобовий домашній арешт і вчинив кримінальний проступок стосовно неповнолітнього. На запитання суду не зміг пояснити таку свою протиправну поведінку.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Обрання більш м`якого запобіжного заходу, на переконання суду, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.

Доводи сторони захисту про наявність достатніх підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт є непереконливими. Будучи під кримінальним переслідуванням, ОСОБА_12 демонструє своє небажання ставати на шлях виправлення, про що свідчить вчинення останнім кримінального проступку.

Доводи захисника про відсутність жодної неявки до суду за викликом під час перебування останнього під домашнім арештом заслуговують на увагу, однак вказаних висновків суду щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не спростовують.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_12 необхідно продовжити строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою строком до 60 діб з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду кримінального провадження.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_12 , суд вважаєза необхіднене визначатирозмір заставиу кримінальномупровадженні,оскільки вказанекримінальне провадженняпорушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 183, 193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , датаі місценародження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,село ВерхняСироватка Сумськогорайону Сумськоїобласті,громадянство:України;адреса реєстраціїта проживання: АДРЕСА_1 ,строком на60(шістдесят)днів до 17березня 2024 року,включно, з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 березня 2024 року, включно.

У клопотанні сторони захисту щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виглядіцілодобового домашньогоарештувідмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений і оголошений 19.01.2024 о 14:40 год.

Суддя ОСОБА_14