Ухвала суду № 116411771, 18.01.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/21342/23

1-кс/308/338/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в порядку ст.174КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить частково скасувати застосований 11.12.2023 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 арешт на рухоме та нерухоме майно належне підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

?автомобіль марки «VolkswagenPassat» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VolkswagenPassat»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

?автомобіль марки «SKODASUPERB»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;

?автомобіль марки «VolkswagenAmarok» 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;

?квартира загальною площею 64.3 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що на даний час потреба у повному арешті майна ОСОБА_4 відпала, оскільки сторона захисту дійшли згоди з потерпілим щодо порядку відшкодування завданої шкоди. Тобто, реалізації арештованого майна здійснюватиметься з метою погашення наявного боргу.

18.01.2024 до слідчого судді надійшла заява від представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , в якій остання зазначила, що потерпілий не заперечує щодо зняття арешту з вищевказаного майна.

У судове засідання представник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 не з`явився, при цьому до суду надійшла заява, в якій просить провести розгляд клопотання без його участі, вимоги підтримує.

Слідчий в судове засідання не з`явився, однак подав рапорт, в якому просить розглянути клопотання без його участі, щодо скасування арешту не заперечує.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч.2 ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Статтями7,16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11грудня 2023року накладено арешт шляхом заборони відчуження на рухоме та нерухоме майно належне підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

?автомобіль марки «VolkswagenPassat» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VolkswagenPassat»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

?автомобіль марки «HONDACRF 250L»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ;

?мотоцикл марки «HONDAXR 150 LEKENZ» 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 ;

?вантажний автомобіль марки «DAFFT 95 XF 480», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 , номер кузова НОМЕР_14 ;

?автомобіль марки «SKODASUPERB»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;

?причіп марки «CORSAR 640», 1977 року випуску, д.н.з. НОМЕР_15 , номер шасі НОМЕР_16 ;

?автомобіль марки «VolkswagenAmarok» 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;

?житловий будинок, загальною площею 92.9 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

?об`єкт житлової нерухомості загальною площею 5.2 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

?будівля (столярний цех) загальною площею 261.6 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

?будівля (навіс) загальною площею 1527.1 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

?земельна ділянка загальною площею 1.853 гектари з кадастровим номером 4620686600:18:010:0021;

?земельна ділянка загальною площею 0.25 гектари з кадастровим номером 4620686600:18:018:0010;

?квартира загальною площею 64.3 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Метою накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді є можливість застосування до підозрюваного, у випадку визнання його винним, покарання у виді конфіскації майна.

Клопотання заявника аргументовано тим, що на даний час потреба у повному арешті майна ОСОБА_4 відпала, оскільки сторона захисту дійшла згоди з потерпілим щодо порядку відшкодування завданої шкоди.

Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, уст.2КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3ст. 22 КПК Українислідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя, бере до уваги, те що сторони дійшли згоди стосовно механізму відшкодування завданої шкоди, що підтверджується письмовою заявою представника потерпілого ОСОБА_5 та відсутністю заперечення зі сторони органу досудового розслідування щодо зняття арешту з даного майна. У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право користування підозрюваним ОСОБА_4 належним йому майном, а саме:

?автомобіль марки «VolkswagenPassat» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VolkswagenPassat»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

?автомобіль марки «SKODASUPERB»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;

?автомобіль марки «VolkswagenAmarok» 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;

?квартира загальною площею 64.3 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт накладений на дане рухоме і нерухоме майно, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, згідно вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Так, слідчий суддя враховує, те, що реалізація вказаного майна пришвидшить відшкодування шкоди потерпілій стороні, що суттєво позначиться на інтересах потерпілого ОСОБА_5 .

Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174, 309КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на:

?автомобіль марки «VolkswagenPassat» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VolkswagenPassat»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

?автомобіль марки «SKODASUPERB»2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;

?автомобіль марки «VolkswagenAmarok» 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;

?квартира загальною площею 64.3 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 .,

накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2023 року та повернути вказані речі ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1