Постанова № 116404194, 12.01.2024, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6330/23

Провадження № 3/359/29/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області НП України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

19 червня 2023 року о 18 год. 35 хв. в с. Любарці, Київської області, Бориспільського району, по вул. Б.Гопкало, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед марки «Honda Dio» без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судовізасідання особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,не з`явилась,хоча продату,час тамісце судовогорозгляду повідомляласяналежним чином.Особі направлялисясудові повісткина номермобільного телефону,який буввказаний особою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності, підчас складенняпротоколу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої вона є (Аналогічний висновок з цього приводу викладений в Постанові ВС від 25 травня 2018 року у справі №925/125/14).

Відомості про те, що ОСОБА_1 в розумні інтервали часу вживав заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження матеріали справи не містять. Дані про поважність причин його неявок до суду також відсутні. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, враховуючи те, що судом використано усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи про розгляд справи, однак ОСОБА_1 , будучи обізнаним про судове провадження, в судові засідання неодноразово не з`явився без поважних причин, судом розглянуто справу без його участі.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, яке полягає у його відмові від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2023 року, довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 28.06.2023 року, розпискою ОСОБА_2 від 19.06.2023 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАВ № 190841 від 19.06.2023 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, даними довідки АРМ 102 від 19.06.2023 року, а також копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 199593 від 19.06.2023 року.

Окремо суд звертає увагу на досліджений в судовому засіданні відеозапис події, долученого до матеріалів справи на ДВД-диску з якого вбачається, що працівники поліції приїхали за викликом на місце ДТП, за участю водія ОСОБА_1 . Зі свідчень свідків він керував мопедом без мотошолому, впав на узбіччя, втратив свідомість, на місце ДТП викликали поліцію і «швидку допомогу». Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово пропонували водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці ДТП або в закладі охорони здоров`я, від чого ОСОБА_1 відмовився ( 19 год. 19 хв., 19 год. 21 хв., 19 год. 24 хв.).

На відеозаписі вказаних подій, зафіксована поведінка ОСОБА_1 , яка свідчить про очевидне небажання особи проходити у встановленому законом порядку медичний огляд на стан сп`яніння, а тому правильно оцінена як відмова від проходження огляду. Також водій не приховує факт вживання алкогольних напоїв.

Отже, суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалівсправи вбачається,що згіднодовідки Бориспільськогорайонного управлінняполіції ГУНПв Київськійобласті НПУкраїни від 28.06.2023 року ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст.. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. ст.23,33,40-1, ч. 1 ст.130, ст.283-285 КУпАП,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач:ГУК уКиїв.обл./ м.Київ/21081300;банк:Казначейство України(ЕАП);ЄДРПОУ:37955989;МФО:899998;номер рахунку:UA488999980313030149000010001;код класифікаціїдоходів бюджету21081300)та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя Д.В. Ткаченко