Рішення № 116400210, 15.01.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19186/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Павловської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою поданою представником позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 15.01.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.01.2024.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Опаленик Михайло Юрійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали від представника позивача по справі, до суду надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду, та про усунення недоліків.

Від представника позивача про справі до суду подана позовна заява в новій редакції. Так, згідно позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Опаленик Михайло Юрійович звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду 12 грудня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Опаленик Михайло Юрійович про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Опаленика Михайла Юрійовича, від 18.12.2023 про збільшення строку на усунення недоліків позовної заяви - задоволено, та продовжено строк для усунення недоліків, а саме три дні з моменту отримання копії даної ухвали суду.

11.01.2024 від представника позивача по справі до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Опаленика Михайла Юрійовича, від 18.12.2023 про збільшення позовних вимог повернуто позивачу.

Позовна заява мотивована тим, що:

18.08.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ( ОСОБА_2 - дівоче прізвище), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.08.2021 року, про що зроблено актовий запис №633.

Під час перебування у шлюбі у подружжя народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01 грудня 2021 року, про що зроблено актовий запис № 1183.

Представник позивача зазначає, що на даний час, офіційно зареєстрований шлюб між Позивачем та Відповідачем має формальний характер. Причиною розпаду сім`ї стало відчуження одне від одного, яке виникло на підставі кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя. Сімейні стосунки у Позивача та Відповідача також не склалися через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливість зберегти сім`ю. Позивач та Відповідач на даний час не проживають разом. Зазначене пов`язано з їх небажанням продовжувати подальше сімейне життя, вести спільне господарство та спільний бюджет, що дає підстави стверджувати про фактичне припинення шлюбно-сімейних відносин між Позивачем та Відповідачем, оскільки в таких стосунках вже немає спільної участі подружжя у вирішенні різних сімейних питань.

При обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на положення ст.16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24, п. 9 ст. 7, ст. 55, ч. 3 та ч. 4 ст. 56, ст.ст. 105,107,ч. 1 ст. 110 СК України, п. 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12.06.2014 року.

Представник позивача зазначає, що позивач не має наміру продовжувати сімейні відносини з Відповідачем, так як вони істотно суперечать його інтересам.

У позовній заяві вказано на те, що рішення Позивача про розірвання шлюбу з Відповідачем усвідомлене, добровільне та безпосередньо пов`язане з бажанням припинити подальше подружнє життя. Позивач та Відповідач фактично не підтримують сімейних стосунків, не ведуть спільного господарства, а їх шлюб вже має лише формальні ознаки. У зв`язку з цим, застосування судом заходів по примиренню подружжя встановлених в ст. 111 Сімейного кодексу України, суперечить інтересам Позивача, принципу добровільності сімейних відносин, та не дасть позитивного результату. Таким чином, сукупність даних обставин слугує підтвердженням того, що офіційно зареєстрований шлюб між Позивачем і Відповідачем має формальний характер і, відповідно, доцільно його розірвати.

Так позивач просить суд: розірвати шлюб, що укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ( ОСОБА_2 - дівоче прізвище), який був зареєстрований 18.08.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис в книзі реєстрації актів цивільного стану №633 (свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.08.2021).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від адвоката Опаленик Михайла Юрійовича надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовну заяву підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, в судове засідання повторно не з`явилася повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, інформація щодо розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/).

Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_2 до суду не надходило.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.08.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ( ОСОБА_2 - дівоче прізвище), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.08.2021 року, про що зроблено актовий запис №633, оригінал свідоцтва про шлюб міститься в матеріалах справи.

Під час перебування у шлюбі у подружжя народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01 грудня 2021 року, про що зроблено актовий запис № 1183, копія свідоцтва про народження міститься в матеріалах справи.

Подружнє життя між сторонами не склалося. Згідно позовної заяви сімейні відносини між подружжям припинені, тобто даний шлюб існує тільки формально.

Відповідно до ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимогист.110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

На даний час сторони по справі не підтримують шлюбне життя та подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Згідно ст. 163 СК України, місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.

Суд бере до уваги, що відповідачем до суду не подано відзив або заперечень на позов, а тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.4 ст.223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому із відповідача на її користь слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений 18.08.2021 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ( ОСОБА_2 - дівоче прізвище), що зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис №633, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.08.2021 року - розірвати.

Стягнути із відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) сплачений ним судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош