Ухвала суду № 116400207, 15.01.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19186/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, у складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Павловської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 15.01.2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.01.2024 року.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали від представника позивача по справі, до суду надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду, та про усунення недоліків.

Від представника позивача про справі до суду подана позовна заява в новій редакції. Так, згідно позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін.

Ухвалою суду12грудня 2023року заяву позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судувід 20грудня 2023року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Опаленика Михайла Юрійовича, від 18.12.2023 про збільшення строку на усунення недоліків позовної заяви задоволено, та продовжено строк для усунення недоліків, а саме три дні з моменту отримання копії даної ухвали суду.

11.01.2024 від представника позивача по справі до суду надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач, всудове засіданняповторно нез`явилася повідомляласяпро дату,час тамісце розглядусправи належнимчином,про причининеявки судне повідомляв.Суд констатує,що окрімнаправлення судовихповісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, інформація щодо розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/).

Суд, розглянувши заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, беручи до уваги заяву що надійшла від представника позивача 11.01.2024 року приходить до наступного висновку:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2023 заяву позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надано позивачу строк 3 дні з дня отримання ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Вказану ухвалу представником позивача отримано 15.12.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвалою судувід 20грудня 2023року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Опаленика Михайла Юрійовича, від 18.12.2023 про збільшення строку на усунення недоліків позовної заяви задоволено, та продовжено строк для усунення недоліків, а саме три дні з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Згідно довідки про отримання електронного документу, представником позивача отримано ухвалу суду від 20.12.2023 21.12.2023 року.

Заяву про усунення недоліків до суду подано представником позивача 11.01.2024 року. Вказане свідчить про те, що строк на який був наданий судом для усунення недоліків на які вказано в ухвалі суду від 12.12.2023 пропущено.

При цьому слід зазначити, що представник позивача не порушує питання про поновлення пропущених строків.

Верховний Суд у постановах від 30.11.2022у справі № 759/14068/19, від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст.121ЦПК України, судмає встановлюватирозумні строкидля вчиненняпроцесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно доч.ч.1-3,6ст.124ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що строк для усунення недоліків позовної заяви, установлений ухвалою судді від 12.12.2023 року закінчився, представником позивача у зазначений строк недоліки заяви не усунув та не заявляв про поновлення пропущеного процесуального строку, заяву про збільшення позовних вимог необхідно вважати не поданою та повернути позивачеві.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникатияк надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвестидо скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента правана справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. UnitedKingdom)).

Право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Просте існування права доступу в законі не є достатнім. Наприклад, воно може бути порушене такими чинниками: існуванням процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду (PerezdeRadaCavanilles проти Іспанії", № 2809095, рішення від 28 жовтня 1998 року).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Право особи на доступ до правосуддя гарантовано статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до статті 55КонституціїУкраїни кожному гарантується судовий захист його прав та свобод.

Реалізацію права на доступ до правосуддя повинні забезпечувати, зокрема і судові органи.

Разом із тим, слід зазначити, що стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруала Гомес де ла Торре проти Іспанії»).

Аналіз судовоїпрактики Європейськогосуду зправ людинисвідчить проте,що правона суд,одним заспектів якогоє правона доступдо суду,не єабсолютним,воно засвоїм змістомможе підлягатиобмеженням.Однак такіобмеження неможуть обмежуватиреалізацію цьогоправа утакий спосібабо дотакої міри,щоб самусуть правабуло порушено.Ці обмеженняповинні переслідуватилегітимну мету,та маєбути розумнийступінь пропорційностіміж використанимизасобами тапоставленими цілями. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (справа «Мушта проти України», заява №8863/06, рішення від 18.11.2010, пункти 37-38; Справа "Golder v. The United Kingdom", заява №4451/70, рішення від 21.02.1975, пункт 38).

В даному випадку, позивачем не дотримано процесуальних строків, а саме заява про усунення недоліків надійшла до суду після закінчення терміну, що згідно ухвали від 12.12.2023 та від 20.12.2023, був наданий позивачу для усунення недоліків, та клопотань про поновлення процесуального строку не заявляє.

Тому вказана обставина, не є надмірним формалізмом.

Таким чином з наведеного вбачається, що недоліки на які вказано в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2023 про залишення позовної заяви без руху у строк передбачений ухвалою суду позивачем не усунуто.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку щодо відкриття провадження без доданих до позовної заяви копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Вважаю за необхідне вказати на те, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожнасторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Справа «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15.05.2008, пункт 26; див. серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], no.39594/98, п.72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), рішення від 28.08.1991, Серія A no. 208-B, п.33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy), рішення від 12.10.1992, Серія A no.245-C, п.26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), no.54698/00, п.28, від 08.06.2006).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, з огляду на вказане, заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню позивачу.

Окрім того, право заявника на судовий захист не порушено, оскільки повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, про що вказав місцевий суд в ухвалі у даній справі, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Опаленик Михайло Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош