Ухвала суду № 116392419, 18.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

18 січня 2024 року 320/37329/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21, до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва;

- визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С., які полягають у перенаправленні ухвали Київського апеляційного суду від 01.02.2023 у справі № 759/13467/21 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12.06.2023 № 39;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 22.09.2023 № IХ-014/2023.

18 січня 2024 року суддею Панченко Н.Д. подано заяву про самовідвід.

В обґрунтування поданої заяви суддя зазначила, що до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 320/37329/23 та визначено головуючого у справі суддю Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року визнано необґрунтованою заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді від 23.11.2023. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року визнано необґрунтованою заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді від 30.11.2023. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

16.01.2024 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшла заява від представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід судді Панченко Н.Д. від розгляду справи № 320/37329/23, що відправлена відповідачем 22.12.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року визнано необґрунтованою заяву представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про відвід судді від 16.01.2024. Матеріали адміністративної справи були передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 суд визнав необґрунтованою заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про відвід судді від 16.01.2024 та відмовив у її задоволенні.

Відтак, станом на 18.01.2024 суд констатує факт подання позивачем двічі поспіль заяв про відвід судді Панченко Н.Д., подання позивачем - ОСОБА_1 скарги щодо дисциплінарного проступку судді Панченко Н.Д. до Вищої ради правосуддя. Також заяву про відвід судді Панченко Н.Д. було заявлено представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як вбачається із матеріалів справи, учасниками процесу у заявлених відводах складу суду фактично висловлено незгоду з рішеннями судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

Це означає, що при вирішенні того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно до частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з метою уникнення сумнівів в неупередженості судді при вирішення даного спору та уникнення в подальшому у учасників справи припущень щодо небезсторонності судді Панченко Н.Д. та необ`єктивності судового рішення, суддя Панченко Н.Д. приходить до висновку, що подана заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ВСТАНОВИВ:

Заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід, - задовольнити.

Матеріали адміністративної справи №320/37329/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними дій та скасування рішень - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.