Рішення № 116391938, 17.01.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Справа № 280/8291/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась із позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зарахування стажу за вислугу років та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення передбаченої п. 7-1 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 27 червня 2023 року їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV". Вказує, що згідно записів трудової на 27 червня 2023 року, тобто на день досягнення пенсійного віку, її педагогічний стаж становив більше 30 років. На день досягнення пенсійного віку, позивач працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мала страховий стаж більше 30 років на таких посадах, тому має право виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на її звернення підготувало відповідь за № 15232-15617/С-02/8-0800/23, в якій повідомлялось про відмову у виплаті такої допомоги. Вважає, що позиція Управління обслуговування громадян Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є протиправною. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 05 січня 2024 року за вх. №181. Зазначає, що страховий стаж позивача на зазначених посадах складає 29 років 04 місяці 26 днів. Вказує, що відповідно до ст. 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, розрахунку стажу. Посилається на те, що Пенсійним фондом України роз`яснено та доведено до відома листом від 08.08.2022 № 2800-030102-9/32587, що при обчисленні страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідно керуватись листом Міністерства соціальної політики України від 14.05.2014 № 613/039/97-14, згідно з яким до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зараховується час перебування у відпустках без збереження заробітної плати тривалістю не більше 1 місяця в рік. Зазначає, що позивачем до заяви про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій не надано довідки про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати до 01.01.2004 року. Таким чином, стверджує, що умови для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій не дотримані, отже підстави для задоволення вимог повністю відсутні. Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. У задоволенні позовної заяви просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 10.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8291/23. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.12.2023 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області додаткові докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 27.06.2023 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).

07.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до законодавства.

Листом від 18.09.2023 позивачу повідомлено, що для обчислення страхового стажу , який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, необхідно надати довідки про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати до 01.01.2004 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідноіз положеннями частини другої статті 19 КонституціїУкраїни,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.

Відповіднодостатті 46 КонституціїУкраїнигромадяни маютьправона соціальний захист, що включаєправона забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттязнезалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Цеправогарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідноізпунктом6 частини першої статті 92 КонституціїУкраїнивиключно законамиУкраїнивизначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійногострахування,призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послугзкоштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає ЗаконУкраїни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09 липня 2003року(далі - Закон №1058-IV).

Відповіднодопункту 1 частини першої статті 8Закону№ 1058-IVправона отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяниУкраїни,які застрахованізгідноіз цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цьогоЗакону,та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9Закону№ 1058-IV встановлено, що відповіднодоцьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаногозроботою, інвалідностіздитинства); 3) пенсія у зв`язкузвтратою годувальника.

Згідно зчастиною першою статті 26Закону№ 1058-IV особи маютьправона призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Починаючиз1 січня 2018року правона призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:з1 січня 2023рокупо 31 грудня 2023року- не менше 30 років.

Відповіднодопункту7-1 розділу XV«Прикінцеві положення»Закону№ 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цьогоЗакону,працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на якихдає правона призначення пенсії за вислугу років відповіднодопунктів «е»-«ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вонидоцього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеноїгрошової допомогиздійснюється за рахунок коштів Державного бюджетуУкраїни.

Порядок обчислення стажу,який дає правона призначеннягрошової допомоги,та механізм виплати цієїдопомогивстановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни.

Умови обчислення страхового стажу, щодає правона призначеннягрошової допомогивідповіднодопункту7-1 розділу XV«Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, щодає правона призначеннягрошової допомоги,та її виплати, затверджений постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 23 листопада 2011року№ 1191 (далі - Порядок №1191).

Відповіднодопунктів 2 та 4 Порядку №1191дострахового стажу, що визначаєправонавиплату грошової допомоги,зараховуютьсяперіодироботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на якихдає правона призначення пенсії за вислугу років відповіднодопунктів «е» і «ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення» , що передбачені:

переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на якихдає правона пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 4 листопада 1993 р. № 909«Проперелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на якихдає правона пенсію за вислугу років» (ЗПУкраїни,1994 р., № 4, ст. 70; Офіційний вісникУкраїни,2002 р., № 39, ст. 1820;2004р., № 46, ст. 3052);

переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які маютьправона пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 12 жовтня 1992 р. № 583«Прозатвердження нормативних актівзпитань пенсійного забезпечення» (ЗПУкраїни,1992 р., № 11, ст. 271).

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу заперіодироботи, які даютьправона призначення пенсії відповіднодопунктів «е» - «ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення».

Згідно зпунктами 5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючиз1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповіднодо Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеногоЗакону(1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на якихдає правона призначення пенсії за вислугу років відповіднодопунктів «е» - «ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вонидоцього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміругрошової допомогивраховується місячний розмір пенсії, обчисленийзгідноіз статтями 27 і 28Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,станом на день її призначення.

Виплатагрошової допомогиздійснюється органами Пенсійного фондуУкраїниодноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджетуУкраїниодночаснозпершою виплатою пенсії, яка призначенадовиплати.

Пунктом«е» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення» передбачено, щоправона пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку,якийвизначається Кабінетом МіністрівУкраїни,станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:з1 квітня 2015рокупо 31 березня 2016року- не менше 25 років 6 місяців;з1 квітня 2016рокупо 31 березня 2017року- не менше 26 років;з1 квітня 2017рокупо 31 березня 2018року- не менше 26 років 6 місяців;з1 квітня 2018рокупо 31 березня 2019року- не менше 27 років;з1 квітня 2019рокупо 31 березня 2020року- не менше 27 років 6 місяців;з1 квітня 2020рокупо 31 березня 2021року- не менше 28 років;з1 квітня 2021рокупо 31 березня 2022року- не менше 28 років 6 місяців;з1 квітня 2022рокупо 31 березня 2023року- не менше 29 років;з1 квітня 2023рокупо 31 березня 2024року- не менше 29 років 6 місяців;з1 квітня 2024рокуабо після цієї дати - не менше 30 років.

ВідповіднодоПереліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на якихдає правона пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 04 листопада 1993року№ 909,допосад у освітніх закладах, робота на якихдає правона пенсію за вислугу років, віднесено вихователів.

Постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота якихдає правона пенсію за вислугу років, яка передбачає дошкільні навчальні заклади всіх типів та посади завідуючих та вихователів, робота на якихдає правона пенсію за вислугу років.

Аналіз наведених нормдаєпідстави для висновку, що для отримання визначеноїпунктом 7-1 розділуПрикінцеві положенняЗакону№1058-IVгрошової допомогипри виході на пенсію поЗакону№1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на якихдає правона призначення пенсії за вислугу років відповіднодопунктів «е» - «ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше ізбудь-яких причин перестали отримувати їїправона зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакціїЗакону№1058 станом на час спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022рокуу справі № 200/854/19-а.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком з27.06.2023.

Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 , містить наступні записи про роботу:

з 15.08.1982 року по 15.01.1985 року вчитель фізичного виховання СШ № 42 м. Запоріжжя;

з 16.01.1985 року по 29.08.1985 року вчитель фізичного виховання СШ № 95 м. Запоріжжя;

з 18.09.1985 року по 31.08.1989 року вчитель фізичного виховання в СШ № 19 м. Запоріжжя;

з 19.09.1989 року по 02.08.1993 року вихователь дитячого садка № 35 Запорізького олія-жир комбінату;

з 01.03.2000 року по 08.11.2000 року вихователем з фізкультури дитячого закладу № 172 м. Запоріжжя;

з 05.09.2001 року по 14.01.2002 року вихователь дитячого кістково- туберкульозного санаторію м. Запоріжжя;

з 19.03.2002 року по 20.12.2002 року вихователь Нікопольскої школи інтернат № 1;

з 03.09.2003 року по 31.08.2004 року вчитель фізичної культури середньої загальноосвітньої школи № 20 міста Нікополь Дніпропетровської області;

з 14.10.2004 року по 20.01.2005 року вихователь у яслах-садку № 48 центр дитячий психолого лікувально оздоровчого дитячого центру міста Нікополь;

з 01.09.2005 року по 04.09.2006 року викладач фізичного виховання в Нікопольському професійному ліцеї;

з 01.06.2007 року по 17.07.2007 року інструктор з фізичного виховання дитячого будинку " ОСОБА_2 ";

з 01.10.2007 року по 03.12.2008 року вчитель фізкультури Нікопольської жіночої гімназії;

з 17.08.2009 року по 09.11.2009 року вчитель виховання Комунального закладу Нікопольська середня загальноосвітня школа 1-3 ступеня № 4

з 13.07.2010 року по 05.09.2010 року вихователь Комунального закладу Запорізький дитячий протитуберкульозний санаторій;

з 06.09.2010 року по 31.08.2021 року вчитель фізкультури в колегіумі № 98 м. Запоріжжя;

з 01.09.2021 року по 30.06.2022 року викладач фізичного виховання Запорізького будівельного фахового коледжу;

з 01.09.2022 року по 30.06.2023 року викладач фізичного виховання Запорізького будівельного фахового коледжу.

З 01.09.2023 року прийнята на роботу викладачем фізичного виховання Запорізького будівельного фахового коледжу.

Згідно наданих відповідачем розрахунків страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 4 місяці 26 днів. При цьому, як свідчать матеріали справи, спір між сторонами щодо неврахування певних періодів до страхового стажу відсутній.

За змістом статті 62Закону№1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом МіністрівУкраїни.

Матеріали справи свідчать, що правом на пенсію за вислугу років позивач не скористалася та на день досягнення пенсійного віку працювала в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Спір щодо таких обставин між сторонами також відсутній.

Водночас, на звернення позивача щодо нарахування та виплату грошової допомоги,передбаченоїпунктом 7-1 розділуПрикінцеві положенняЗакону№1058-IV при призначенні пенсії, відповідачем зазначено, що для отриманнягрошової допомогипозивачунеобхідно надати довідки про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати до 01.01.2004 року.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки спір між сторонами, що переданий на вирішення суду,зприводугрошової допомоги,визначеноїпунктом 7-1 розділуПрикінцеві положенняЗакону№1058-IV, а не стажу роботи, що визначаєправона пенсію за вислугу років відповіднодопунктів «е» - «ж» статті 55Закону України «Про пенсійнезабезпечення».

Порядзцим, Головне управління Пенсійного фондуУкраїнив Запорізькій області ані у листі від 18.09.2023, ані у відзиві не зазначає зауважень щодо педагогічного стажу позивачки, записів трудової книжки тощо. Не зазначає відповідач і про відмову у виплаті спірної грошової допомоги.

Більш того, будь-яких рішень щодо виплати чи відмови у виплаті грошової допомоги,визначеноїпунктом 7-1 розділуПрикінцеві положенняЗакону№1058-IV відповідачем не було прийнято. У зв`язку з чим, суд вважає, що відповідачем не розглянуто у встановлений законом спосіб заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV.

За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїнирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповіднодоцього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оскільки, відповідачем не розглянуто у належний спосіб заяву позивача про виплату грошової допомоги відповіднодопункту7-1 розділуХV Прикінцеві положенняЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не прийнято будь-якого рішення, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїнив Запорізькій області щодо розгляду у встановлений законом спосіб заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним з огляду на фактичні обставини.

Щодо позовних вимогпрозобов`язання відповідача нарахувати і виплатити грошову допомогу відповіднодопункту7-1Прикінцевих положеньЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,суд зазначає наступне.

Відповіднодоположень частини першої статті 245 КАСУкраїнипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішенняпровизнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАСУкраїни).

Відповіднодочастини четвертої статті 245 КАСУкраїни,у випадку, визначеномупунктом4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачаєправосуб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач,зурахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАСУкраїнипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернуласядосуду, може здійснюватися судом також в інший спосіб,якийне суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушеньзбоку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського судузправ людини у справі Афанасьєв протиУкраїнивід 5 квітня 2005року(заява N 38722/02).

Суд враховує, що заява про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»не була розглянута відповідачем шляхом прийняття відповідного рішення.

Зогляду на викладене, судзметою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути у встановлений законом спосіб заяву про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповіднодовимог пункту7-1 розділу XVПрикінцевих положеньЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч.1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а суд згідност. 90 цього Кодексу, оцінюєдокази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині та підлягають частковому здоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 805,20 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїнив Запорізькій області щодо розгляду у встановлений законом спосіб заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповіднодовимог пункту7-1 розділу XVПрикінцевих положеньЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 січня2024 року.

Суддя Л.Я. Максименко