Ухвала суду № 116391066, 18.01.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/172/24

ун. № 752/6874/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва за підсудністю від Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 17.01.2024 року.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд дійшов, що дана справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва та має бути повернута до Голосіївського районного суду міста Києва з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 3 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з дати набрання законної сили рішенням суду.

Глава 4 Розділу IV ЦПК України присвячена розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Ст. 305 ЦПК України встановлює правило, у відповідності до котрого заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Таким чином, диспозиція статті 305 ЦПК України сформульована таким чином, що заявник має право самостійно обрати звернутись йому до суду за своїм місцем проживання або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У поданій заяві ОСОБА_1 чітко зазначила, що звертається до суду за своїм місцем проживання - АДРЕСА_1 . Крім того, вказала, що це останнє відоме місце проживання та перебування ОСОБА_3 .

Тобто, заявниця чітко вказала, що звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ст. 305 ЦПК України за своїм місцем проживання.

З ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року вбачається, що суддя дійшов висновку про передачу справи за підсудність зважаючи на те, що ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

З тлумачення статті 305 ЦПК України вбачається, що законодавець надає заявнику альтернативу для вибору підсудності справ про оголошення фізичної особи померлою.

Специфіка альтернативної підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин заявник може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.

Отже, право обирати суд, до якого бажає звернутися особа, належить виключно цій особі.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, суд самостійно застосував правила альтернативної підсудності, хоча дане право належить саме заявнику.

Заявниця у поданій заяві вказала, що звертається до суду за місцем свого проживання, що відповідає положенням ст. 305 ЦПК України.

Крім того, як вбачається з Інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Голосіївської РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказана адреса не відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Таким чином, суддя Голосіївського районного суду м. Києва втрутився в диспозитивне право особи на вибір суду, який буде розглядати його справу та дійшов помилкового висновку про передачу справи за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У той же час, положення ч. 1 ст. 378 ЦПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19 зроблено висновок відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».

Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.

Суд звертає увагу, що підстави для розгляду даної справи Святошинським районним судом м. Києва відсутні, оскільки заявниця при поданні заяви скористався своїм диспозитивним правом та направила заяву про оголошення фізичної особи померлою за своїм місцем проживання, що передбачено ст. 305 ЦПК України.

Отже, Голосіївський районний суд міста Києва помилково направив справу за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, підстав для розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю - до Голосіївського районного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - передати за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14А).

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко