Ухвала суду № 116390709, 16.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2024 рокуСправа №160/1515/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про встановлення способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в якій просив суд визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року, протиправною; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсацію (грошове забезпечення) за службу в нічний час за період з 01 січня 2016року по 31 грудня 2022 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року позовну заяву задоволено:

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року (включно).

Зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року (включно).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 року Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року змінено, викладено третій абзац резолютивної частини рішення наступним чином:

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року (включно), з урахуванням раніше виплачених сум.

На адресу суду представником відповідача подано заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що документи, які містили інформацію щодо періодів та тривалості несення служби особовим складом управління патрульної поліції за спірні періоди були знищені, про що складено відповідний акт, зокрема графіки нарядів та чергувань, розстановка сил та засобів нарядів, які є єдиною підставою для складання довідок обліку несення служби у нічний час, таким чином, виконання судового рішення в частині зобов`язання нарахувати та виплатити на користь позивачу доплату за службу в нічний час за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року є неможливим.

Розглянувши заяву про встановлення порядку виконання судового рішення у даній справі та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

За правилами ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про встановлення зміни способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Суд зазначає, що судам двох інстанцій відповідачем повідомлено про наказ від 17.10.2019 № 3194/5 «Про затвердження Порядку забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду» та акт знищення документів від 26.02.2022 року №2025/41/19/01-2022, за яким графіки нарядів та чергувань знищені.

В той же самий час до суду першої інстанції надано розрахункові листи за період січень 2016 року по грудень 2017 року, а до апеляційної скарги долучено розрахункові листи за період з січня 2018 року по грудень 2022 року.

Тобто відповідач, поступово «в умовах особливого періоду» віднаходить відповідну інформацію, яка має бути застосована при виконанні рішення суду.

Водночас, суд зазначає, що нормами частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до суду із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення надано виключно стягувачу чи виконавцю (у випадках, встановлених законом).

При цьому, до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення звернувся представник відповідача, який в межах виконання судового рішення в справі виступає божником, тобто не входить до переліку учасників справи, яким надано право на таке звернення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника Департаменту патрульної поліції про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Департаменту патрульної поліції про встановлення способу або порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 160/1515/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова