Рішення № 116390677, 15.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/29596/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/29596/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пров. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає право на пенсію ОСОБА_1 періоди роботи вказані в трудовій книжці серії НОМЕР_2 та скасувати Рішення №047050016139 від 14.09.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи вказані трудовій книжці серії НОМЕР_2 : з 26.01.1991 по 04.02.1998, з 16.11.1999 по 22.05.2000, з 25.05.2000 по 27.07.2004, з 22.12.2013 по 15.09.2014 роки.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-1 про відмову в призначення позивачу пенсії, оскільки протиправно не зараховано періоди трудової діяльності відповідно до трудової книжки через формальні зауваження.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/29596/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29596/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

29 листопада 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від представника відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі, зазначає, що не врахував трудову книжку позивача при вирішенні питання про призначення пенсії з огляду на наявність у ній недоліків в оформленні.

06 грудня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано матеріали пенсійної справи позивача, які надійшли від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд».

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

06 вересня 2023 року позивач звернулася до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

Рішенням відповідача-1 від 14.09.2023 року №047050016139 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено, зокрема, що до страхового стажу не зараховано трудову книжку НОМЕР_2 від 25.11.1991 року, оскільки на титульній сторінці невірно зазначено прізвище та неповністю вказана дата народження.

Не погодившись з таким рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі Порядок №656).

Порядок №656 містить наступні положення:

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).

Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).

З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).

Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).

При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).

Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі Інструкція №162 чинна станом на момент заповнення книжки).

Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.

У трудову книжку вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не записуються.

Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки невірного зазначення прізвища та неповного зазначення дати народження. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.

Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.

Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення, покладається на роботодавця, а не працівника.

Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до трудової книжки позивача, оскільки в іншій частині її зміст дозволяє однозначно встановити її достовірність та належність як документу, що міститься відомості про стаж позивача в періоди його роботи. Так, відповідність року народження, ім`я, по-батькові та прізвища (за виключенням помилки під чат транслітерації однієї літери) відповідність періодів роботи згідно трудової книжки та інших матеріалів пенсійної справи позивача про роботу в ці ж періоди на тих же підприємствах, в своїй сукупності вказують на достовірність відповідної трудової книжки як джерела відомостей про трудовий стаж саме позивача.

В цій справі позивач не є та не може бути відповідальною особою за формальні недоліки в оформленні його трудової книжки, допущені посадовою особою роботодавця при заведенні трудової книжки.

Вищевикладене вказує на протиправний характер правової поведінки відповідача-1. Відповідно, суд вважає протиправним рішення відповідача від 14.09.2023 року №047050016139, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання зарахувати стаж згідно трудової книжки суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду в цій справі була правомірність рішення відповідача-1 від 14.09.2023 року №047050016139. Це рішення ґрунтується на неврахуванні трудової книжки позивача в цілому, підставою для цього стали зауваження до її оформлення. Отже, відповідачем-1 не надавалася оцінка записам цієї трудової книжки, не досліджувалися відповідні записи і судом, оскільки спірне рішення ухвалено не в зв`язку з такими записами та не щодо таких записів, а щодо трудової книжки як неналежного джерела відомостей про робочий стаж позивача.

Таким чином, підстави для зобов`язання відповідача-2 зарахувати відповідні періоди роботи відсутні, оскільки наразі відсутнє рішення компетентного органу про неврахування усіх чи частини таких записів, в наявності лише рішення щодо неврахування трудової книжки в цілому, в ході прийняття якого відповідні записи відповідачем-1 не досліджувалися. В свою чергу підтвердження стажу згідно відомостей трудової книжки здійснюється органами Пенсійного фонду України, в той час як судом здійснюється перевірка таких дій на предмет відповідності законодавству. Оскільки правова оцінка записам трудової книжки позивача наразі не надана жодним органом Пенсійного фонду України (в наявності лише відмова у прийнятті трудової книжки як документа в цілому), суд не може підмінити компетенцію іншого органу державної влади та перебрати на себе його повноваження.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відповідній частині позовних вимог та зобов`язує відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням трудової книжки позивача.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 08.11.2023 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 як суб`єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду цієї справи.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пров. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.09.2023 року №047050016139 про відмову у призначенні пенсії згідно ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.09.2023 року, згідно ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з урахуванням трудової книжки ОСОБА_1 від 25.05.1991 року НОМЕР_2 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пров. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко