Рішення № 116390620, 18.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуСправа №160/29702/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до мого страхового стажу періодів роботи з 01.09.1980 по 01.09.1982, з 11.10.1982 по 25.11.1985, з 24.12.1985 по 04.03.1986, з 01.04.1986 по 16.10.1989, з 23.10.1989 до 01.01.1999 і скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно повідомлення від 28.08.2023 №0400-010205-8/131900.

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути мою заяву від 17.08.2023 року та зарахувати до мого страхового стажу періоди роботи з 01.09.1980 по 01.09.1982, з 11.10.1982 по 25.11.1985, з 24.12.1985 по 04.03.1986, з 01.04.1986 по 16.10.1989, з 23.10.1989 до 01.01.1999.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.08.2023р. вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058). Проте, рішенням від 25.08.2023 №045750024172 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. З такою позицією пенсійного органу позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2023р. року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від представника Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надійшов до суду відзив, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви Позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивачки та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб`єктом прийняття рішення. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у даній справі. Позивачу не зараховані періоди трудової діяльності, які вказані у трудовій книжці, оскільки остання заповнення з порушеннями вимог чинного законодаства України.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області надійшов до суду відзив, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що у позивача станом на 13.11.2023р. відсутні додаткові документи, окрім трудової книжки, підтверджуючи спірні періоди роботи. Трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог чинного законодавства України.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.08.2023 №045750024172 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст..26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додатково повідомлено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня дата заповнення трудової книжки, не чіткий відтиск печатки на титульному аркуші (неможливо ідентифікувати назву підприємства), чим порушено п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974№ 162.

Позивач оскаржує вказане вище рішення та протиправні дії відповідача щодо неврахування до її страхового стажу періодів роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , у зв`язку з тим, що відсутня дата заповнення трудової книжки, не чіткий відтиск печатки на титульному аркуші (неможливо ідентифікувати назву підприємства).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є певні недоліки в її заповненні такі як відсутність дати заповнення трудової книжки, не чіткий відтиск печатки на титульному аркуші, оскільки обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника, до того ж наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи брати до розрахунку страхового стажу періоди роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що право позивача було порушено не діями Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та повідомленням Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2023 №0400-010205-8/131900, а рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 25.08.2023 №045750024172, суд, задля належного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 25.08.2023 №045750024172 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 )до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул..Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427), Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області (і.к. 20551088, вулиця Січових стрільців, 15, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 25.08.2023 №045750024172.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», подану 17.08.2023 року, з урахуванням періодів трудової діяльності згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 268,40 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 268,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін