Постанова № 116390000, 22.10.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10195/17

Провадження № 2-а/752/23/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2019 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Петрова Є.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання відповідача позивача на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з розрахунку 50% розміру його пенсії, яку отримував на день смерті ОСОБА_2 , починаючи з 28.06.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному у правлінні Пенсійного фонду України в м.Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 09.08.1975 р. ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 і її чоловік був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер та вона звернулась до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про перехід на пенсію в зв`язку з втратою годувальника.

Листом Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 9181/07 від 09.02.2017 р. відмовило їй у перерахунку пенсії по втраті годувальника в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують заробітну плату в зону ЧАЕС.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною, в зв`язку з чим просить в судовому порядку вирішити даний спір.

25.05.2017 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі.

13.11.2018 р. справа прийнята в провадження судді Колдіної О.О. та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

На момент розгляду справ відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м.Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 09.08.1975 р. ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Жулянською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Позивач 10.11.2016 р. звернулась до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (правонаступником якого є ГУ ПФУ у м.Києві) з заявою про перехід на пенсію в зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 9181/07 від 09.02.2017 р. відмовило їй у перерахунку пенсії по втраті годувальника в зв`язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують заробітну плату в зону ЧАЕС.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім`ї у зв`язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

В силу положень ст.54 зазначеного Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Як встановлено судом ОСОБА_2 мав статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,мав інвалідність 3 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV від 09.07.2003 року).

Право на вибір пенсії передбачено нормою статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, яка свідчить, що особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатним членом сім`ї вважає, зокрема, дружина, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Частина 2 статті 39 Закону №1058-IV визначає коло осіб, які вважаються непрацездатними і мають право на такий вид пенсії. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 39 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями частини 1 статті 37 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно із ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 сім`я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 45 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем суду не надано доказів правомірності його дій щодо відмови у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника, на яку вона має право відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи всі досліджені судом докази, суд вважає, що дії відповідача при вирішенні питання щодо переведення позивача на пенсію по втраті годувальника не відповідали вимогам закону, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 47, 72,73 77, 139, 257, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розрахунку 50% розміру його пенсії, яку отримував на день смерті ОСОБА_2 , починаючи з 28.06.2016 року.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :