Ухвала суду № 116384454, 18.01.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3388/23

Провадження № 1-кп/344/385/24

У Х В А Л А

18 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2023 року продовжено щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29 січня 2024 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

18 січня 2024 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_8 не заперечили щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою останнього.

Обвинувачена ОСОБА_11 не заперечила щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , їх вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше судимий, та ОСОБА_11 , що згідно ст.89 КК України раніше не судима, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_8 є особливо тяжкими злочинами (ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України), інкриміновані ОСОБА_11 є тяжким злочином (ч.2 ст.307 КК України), на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого незаконного впливу на свідків, що ще не допитувалися під час судового розгляду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

На переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.

Обставини, що слугували підставою застосування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у виді тримання під вартою доцільно продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити до 17 березня 2024 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченої ОСОБА_11 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_11 у виді тримання під вартою продовжити до 17 березня 2024 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_12