Ухвала суду № 116383461, 18.01.2024, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1355/22

Провадження № 1-кп/0182/70/2024

У Х В А Л А

Іменем України

18.01.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12022041360000199 від 01.07.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макартетино Новопсковського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України (далі КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотанняпро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою відноснообвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, оскільки останній обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також послався на те, що обвинувачений офіційно ніде не працював, міцних соціальних зв`язків не має, за місцем реєстрації не проживає. Тому вважає, що наявні ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, потерпілого. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на будь який інший не пов`язаний з тримання під вартою.

4.Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт зазначивши, що ризики перелічені прокурором відсутні.

5.Прокурор проти заявленого клопотання сторони захисту заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на таке.

7.Згідно з вимогами ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 19 січня 2024 року включно.

9.Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка.

10.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

11.У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

12.Суд при обранні та продовженні запобіжного заходу повинен перевірити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

13.В даному випадку суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 186, ч.1 ст.121 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

14.Крім того, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

15.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України»). Тому, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

16.Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження, як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

17.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які є тяжкими злочинами; ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка.

18.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

19.За таких обставин ризик впливу на відповідних учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

20.Отже ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, продовжує існувати.

21.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 зареєстрований у м.Покрові як внутрішньо-перемішена особа за адресою проживання його рідного брата, то суд звертає увагу, що ОСОБА_6 відповідно до реєстру матеріалів кримінального провадження є свідком сторони обвинувачення. Даний свідок ще не допитаний судом.

22.Особи, які виявили б бажання взяти ОСОБА_3 на поруки до суду не звертались. Також невідома думка власника житла за якою сторона захисту просить обрати домашній арешт.

23.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.

24.Також суд враховує сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, його соціальні зв`язки, стан здоров`я, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, та приходить до висновку про те, що ризик переховування від суду не змінився та не зменшився.

25.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

26.Враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями177, 183, 331, 371,372 КПК України, суд

п остановив:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 14 березня 2024 року включно, із можливістю внесення застави для ОСОБА_3 у розмірі 25 (двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) грн.00 коп.

4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5ст.194 КПК Українина нього покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 18.01.2024.

Суддя: ОСОБА_1