Ухвала суду № 116383034, 16.01.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/12349/18

провадження 2-др/201/5/24

УХВАЛА

16 січня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Платинум Банк» 13 листопада 2018 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації майна та стягнення судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року у справі закрито провадження.

Представник відповідача 29 грудня 2023 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Дані заяви були передані для розгляду канцелярією суду 08 січня 2024 року через перебуванням судді Антонюка О.А. у відпустці.

Згідно ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зч.1ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо:стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно дост.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Статтею 258 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року, яка не оскаржена, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат, яка у встановленому законом порядку, закрито провадження, тобто з урахуванням зазначеного судом справу розглянуто. В зазначеному судовому рішенні містяться посилання на відповідні норми процесуального права, також слід зазначити, що зміст ухвали суду відповідає вимогам визначеними ст. 260 ЦПК України.

Також слід зазначити, що під час судового розгляду не було встановлено, а заявником не надано та не підтверджено належними та допустимими доказами, що провадження у справі закрито саме у зв`язку необґрунтованими діями позивача, а не з інших підстав, що не залежать від його дій чи бездіяльності або з інших обставин, а тому передбачених законом підстав для стягнення понесених останнім судових витрат по справі з позивача не встановлено, а тому заявнику в задоволені вимог про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, слід відмовити.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідженняусіх обставинсправи таписьмових доказів, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, не підтверджене, безпідставне і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення клопотання немає, а тому суд вважає за необхідне в його задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 142-141, 257, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат відмовити.

Ухвала набрала законної сили 16 січня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк