Рішення № 116382177, 11.01.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024м. ХарківСправа № 922/3684/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлового кооперативу "Алмаз" (61047, Харківська обл., м.Харків, вул. Шарикова, буд. 39; код ЄДРПОУ 23004408) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, за участю :

позивача - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.08.2023 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Житлового кооперативу "Алмаз" про визнання недійсним та скасування Рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз" (код ЄДРПОУ 23004408) від 01.06.2023 в частині звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посади Голови правління кооперативу Житлового кооперативу "Алмаз". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що про проведення зборів позивач не повідомлялась, про існування зазначеного рішення не знала, з ним ознайомлена не була, наказу про своє звільнення не отримувала, у зв`язку з чим позивач вважає дане рішення та наказ безпідставними, прийнятими з порушенням вимог законодавства

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/3684/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, заявлене у позовній заяві, а саме зобов`язано відповідача надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії протоколу позачергових загальних зборів ЖК "Алмаз" про звільнення ОСОБА_1 з додатками та вимоги про проведення загальних зборів ЖК "Алмаз" 01.06.2023.

Протокольною ухвалою господарського суду від 31.10.2023 підготовче провадження у справі № 922/3684/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 16.11.2023 о 15:20.

05.12.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 33491).

У зв`язку з пропуском відповідачем встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву та відсутністю заяви про поновлення порушеного строку, протокольною ухвалою господарського суду від 05.12.2023 відзив відповідача (вх. № 33491 від 05.12.2023) було залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

22.12.2023 відповідачем було подано до суду клопотання (вх. № 35348) про поновлення попущеного процесуального строку на подання відзиву, в якому відповідач зазначив, що до 06.11.2023 ним не отримувалися копії процесуальних документів, надіслані судом на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, оскільки за вказаною адресою не існує ніякого офісу, а позивач свідомо не вказала у позовній заяві адресу для листування (зокрема, номер квартири голови правління ЖК "Алмаз"). 06.11.2023 відповідачем після SMS-повідомлення з Укрпошти, яке надійшло на телефон голови правління ОСОБА_2 , було отримано копію ухвали-повідомлення суду від 31.10.2023 з копією ухвали про витребування доказів від 12.10.2023. Після отримання вищевказаної ухвали 09.11.2023 бухгалтером відповідача було зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС та укладено договір з адвокатом про надання правової допомоги. Після ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Склярук Т.Я. 05.12.2023 було подано до суду відзив на позовну заяву до початку судового засідання. З огляду на викладене, відповідач просив визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Вищевказане клопотання відповідача було розглянуто судом у судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2023.

Позивач та її представник заперечували проти поновлення відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на неповажність причин його пропуску.

Згідно зі ст. 89, 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом, вносяться до єдиного державного реєстру.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - Житлового кооперативу "Алмаз" (код ЄДРПОУ 23004408) є 61047, Харківська обл., м.Харків, вул. Шарикова, буд. 39.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на час відкриття провадження у справі) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Харківської області у справі, що розглядається, в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвал суду відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, суд бере до уваги, що до відзиву відповідачем було долучено матеріали, пов`язані з діяльністю ЖК "Алмаз", у тому числі документи, витребувані ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2023.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитись з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 1-3, 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведеного слідує, що законом не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Питання поважності причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено поважності причин пропуску встановленого законом строку для подання відзиву на позовну заяву.

Проте, враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, забезпечення повного та об"єктивного розгляду справи, беручи до уваги предмет доказування ( оскільки позивач не брав участі у загальних зборах та у нього відсутні докази та документи на підставі яких приймалось оскаржуване рішення), з метою встановлення всіх дійсних обставин справи задля правильного вирішення спору у даній справі, суд визнав за можливе поновити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву (вх. № 33491 від 05.12.2023) з метою долучення до матеріалів справи та ретельного дослідження додаткових доказів доданих до цього відзиву.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.01.2024, позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.

Про час та місце судового засідання представники відповідача були повідомлені у попередньому судовому засіданні, що зафіксовано у протоколі від 26.12.2023. Будь яких заяв щодо відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

На підставі протоколу загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз" № 2 від 21.04.2019 ОСОБА_1 (позивач) була обрана головою Житлового кооперативу "Алмаз" (відповідач).

22.04.2019 позивач приступила до виконання обов`язків голови Правління ЖК "Алмаз", відповідно до наказу ЖК "Алмаз" № 5 від 22.04.2019.

У червні 2023 року, виконуючи свої посадові обов`язки, а саме у зв`язку з проведенням підготовки до опалювального сезону та підготовкою договору по обслуговуванню індивідуального теплового пункту, позивач дізналась, що згідно з відкритими даними, які розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції (за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) керівником ЖК "Алмаз" з невідомих їй причин зазначено ОСОБА_2 .

За наявною інформацією керівника ЖК "Алмаз" було змінено на підставі Рішення загальних зборів ЖК "Алмаз" від 01.06.2023 та Наказу ЖК "Алмаз" про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління кооперативу.

Як вказує позивач, про проведення зборів вона не повідомлялась, про існування зазначеного рішення не знала, з ним ознайомлена не була, наказу про своє звільнення не отримувала.

Отже, позивач вважає дане рішення та наказ безпідставними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує повністю, посилаючись, зокрема, на те, що 27.05.2023 ОСОБА_1 надала керівнику ЖК "Алмаз" заяву, у якій просила звільнити її з займаної посади Голови кооперативу 31 травня 2023 р., за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП та виплатити їй компенсацію за невикористану відпуску при звільненні за робочий період з 22.04.2019 по 31.05.2023 з 31.05.2023 за 100 календарних днів, що була нею власноручно підписана, та отримана 31.05.2023 ОСОБА_2 , який на той момент тимчасово виконував обов`язки Голови ЖК "Алмаз", про що свідчить його особистий підпис. Відтак, на думку відповідача, позивач у своєму позові приховала зазначений факт та навмисно ввела суд в оману.

31.05.2023 членами ЖК "Алмаз" було складено Акт про встановлення факту відсутності працівника на роботі, про те що ОСОБА_1 , яка очолює кооператив з 21.04.2019, була відсутня на роботі з 25.05.2023 по 31.05.2023, підписаний 38 членами ЖК "Алмаз". Позивача ОСОБА_1 належним чином було повідомлено про проведення позачергових загальних зборів стосовно кадрових питань, у тому числі і розгляду її заяви від 27.05.2023 про звільнення з посади Голови Правління ЖК "Алмаз", яку вона обіймала, за її власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Засобами електронної комунікації, через соціальну мережу "Viber" у групі ЖК "Алмаз", за телефоном, а також через оголошення, що були розклеєні 28.05.2023 ініціативною групою (членами Кооперативу) на дошках оголошення біля вхідних дверей кожного під`їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , збудованого на власні кошти членів Кооперативу, кожного мешканця та члена ЖК "Алмаз", у тому числі і позивача ОСОБА_1 було ознайомлено про проведення позачергових зборів, призначених на вечірній час 31.05.2023. Відповідач вказує, що відсутність на цих зборах позивача ОСОБА_1 та відсутність її власноручного підпису у відповідній графі наказу - "з наказом ознайомлена ОСОБА_1 ", є наслідком її особистої поведінки та жодним чином не свідчить про те, що її не було повідомлено про позачергові загальні збори та про зміст цього документу. Оскільки, позивач ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією її громадянського паспорту, та вона ні є членом Кооперативу, то тому не може бути обраною Головою Правління ЖК "Алмаз".

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення Загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз" від 01.06.2023 в частині звільнення позивача з посади Голови правління Житлового кооперативу "Алмаз".

Підставами позову є обставини щодо недотримання Житловим кооперативом встановленого Статутом та законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів кооперативу.

Статтею 55 Господарського кодексу України визначено господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю, згідно зі ст. 3 ГК України, є діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Згідно зі ст. 93 ГК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Відповідно до ст. 94 ГК України, кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення та діяльності кооперативів, зокрема, житлових кооперативів визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону, кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Отже, кооператив, незалежно від напряму його діяльності, є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію", основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Як зазначено у ст. 16 вищевказаного Закону, виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

За приписами ч. 6, 7, 9-12 ст. 15 Закону України "Про кооперацію", позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження, мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього, права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу, порядок внесення змін до статуту кооперативу, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, форми участі членів кооперативу в його діяльності, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах, порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу, порядок розподілу його доходу та покриття збитків, порядок обліку і звітності у кооперативі, порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань, порядок скликання загальних зборів, умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з положень п. 6.1 Статуту ЖК "Алмаз", Вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори або збори членів Кооперативу до компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, в тому числі утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу.

Згідно з положеннями п. 7.1 Статуту, Правління Кооперативу є виконавчим органом, підзвітним Загальним зборам. Правління обирається Загальними зборами членів Кооперативу з числа членів в кількості не менше 5(п`яти) осіб строком на 2(два) роки. В свою чергу правління Кооперативу обирає із своїх членів Голову та його заступників.

Тобто, положеннями Статуту чітко визначено, що саме загальні збори кооперативу обирає правління, яке в свою чергу, із своїх членів обирає голову.

Водночас, положеннями п. 6.2-6.6 Статуту визначено, що Загальні збори членів Кооперативу скликаються правлінням або головою Кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більш ніж 50 відсотків згідно кворуму, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів члени Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 5 днів до визначеного строку їх проведення (п. 6.3 Статуту).

Позачергові загальні збори членів Кооперативу скликаються па вимогу: не менше третини його членів, ревізійної комісії (ревізора), органу управління кооперативу.

Позачергові Загальні збори членів Кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) Кооперативу скликання позачергових Загальних зборів, вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Так, відповідно до положень ст. 15 Закону України "Про кооперацію", про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Таким чином, з аналізу наведеного, вбачається що про проведення загальних зборів відповідач зобов`язаний був повідомити учасників кооперативу, в тому числі і позивача, як мінімум, не пізніше ніж за 5 днів до визначеного строку їх проведення.

Проте, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, члени Ревізійної комісії ЖК "Алмаз" лише 29.05.2023 звернулися з вимогою до членів свого Правління про проведення позачергового засідання Правління та позачергових загальних зборів у зв`язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про звільнення її за власним бажанням з 31.05.2023, та які просили провести 31.05.2023, враховуючи необхідність термінового вирішення цього питання.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2023, відбулося засідання Правління спільно з Ревізійною комісією ЖК "Алмаз", де був присутній член кооперативу ОСОБА_2 , на якому розглядалось три питання: 1) розгляд заяви ОСОБА_1 від 27.05.2023 про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України; 2) вибір тимчасово виконуючого обов`язки Голови ЖК "Алмаз"; 3) про проведення загальних зборів стосовно кадрових питань.

Водночас, згідно з оскаржуваним Протоколом № 2 загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз", у той саме день - 31.05.2023, було проведене засідання загальних зборів учасників кооперативу та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за власним бажанням з 31.05.2023.

При цьому, Протокол № 2 загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз" від 31.05.2023 був засвідчений нотаріусом 01.06.2023.

Таким чином, з вказаного Протоколу вбачається, що загальні збори учасників кооперативу відбулись не 31.05.2023, як про це вказує відповідач, а 01.06.2023, що також свідчить про порушення порядку проведення.

Крім цього, слід зауважити, що до компетенції Загальних зборів кооперативу не входить повноваження щодо обрання Голови правління, оскільки голова правління обирається саме правлінням із числа членів правління.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, обраний особою, що скликаєзагальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Проте, матеріали справи не містять доказів завчасного (як визначено Статутом - не пізніше ніж за 5 днів до визначеного строку їх проведення) повідомлення учасників кооперативу про проведення загальних зборів.

За приписами п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Отже, враховуючи, що позивач не була завчасно повідомлена про проведення загальних зборів, у зв`язку з чим була позбавлена можливості взяти в них участь, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним як такого, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

При цьому, суд не бере до уваги доводів відповідача та не надає оцінки доказам щодо подання позивачем заяви про її звільнення з її особистим підписом, видачу Головою правління ЖК "Алмаз" наказу № 6 від 02.06.2023 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, підписання позивачем та відповідачем Акту прийому-передачі пакету документів та матеріальних цінностей від 09.06.2023, оскільки всі вказані документи жодним чином не спростовують підстав позову та обставин щодо недотримання відповідачем процедури проведення та скликання Загальних зборів учасників кооперативу та взагалі не входять до предмету доказування по справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати Рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз" (ЄДРПОУ 23004408) від 01.06.2023 в частині звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з посади Голови правління Житлового кооперативу "Алмаз".

Стягнути з Житлового кооперативу "Алмаз" (61047, Харківська обл., м.Харків, вул. Шарикова, буд. 39; код ЄДРПОУ 23004408) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "18" січня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар