Рішення № 116380709, 10.01.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5874/23за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест", м. Дніпро

про стягнення 916 086,28грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Овчарук О.О., адвокат, довіреність №14-119 від 27.12.2022 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: Амбразевич О.С., адвокат, ордер серії АЕ №1177872 від 21.11.2023

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" заборгованість у розмірі 916 086,28грн, з яких: основний борг у розмірі 632 786,38грн; 3 % річних у розмірі 39 909,51грн; інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20/21-5277-ТЕ-4 від 03 листопада 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивачем не доведено суму наявної заборгованості належними доказами, не надано доказів повноважень осіб (накази, довіреності) на підписання договору та актів приймання-передачі.

Щодо вимоги по оплаті за використаний в березні 2021 року природний газ в сумі 59639,32грн, відповідач зазначає, що відсутній підписаний сторонами акт приймання передачі, яким відповідно до 3.8. договору зафіксовано об`єм переданого природного газу у відповідний період. Окрім того, відповідачем було здійснено оплати по даному договору в сумі 205 000,00грн - 22.01.2021 та 890 000,00грн - 23.03.2021. Звертає увагу на Постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206, якою визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, на думку відповідача, має поширюватися на ТОВ "Дніпрогаз Теплоінвест", як юридичну особу, що діє виключно в інтересах фізичних осіб - споживачів (власників квартир та приміщень у житловому будинку).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що належними доказами підтверджено обсяги спожитого відповідачем природного газу та ціну такого газу. Уклавши договір сторони досягли усіх істотних умов договору та, відповідно, взяли на себе зобов`язання, визначені умовами договору. З боку позивача умови договору були виконані у повному обсязі. Проте відповідачем умови договору виконувались із порушенням строків, визначених умовами договору. Встановлений положеннями ст. 625 ЦК України розмір процентної ставки на рівні 3% річних та компенсаційна функція внаслідок інфляційних нарахувань це той мінімальний визначений законодавцем розмір грошових виплат, що має на меті гарантоване відновити майнові права кредитора. Посилання відповідача на Закон України "Про житлово-комунальні послуги", на думку позивача, є безпідставним, з огляду на той факт, що позивач є постачальником природного газу, а не постачальником житлово-комунальних послуг.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на те, що АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Дніпрогаз Теплоінвест" не досягли згоди щодо суттєвої умови договору - ціни природного газу на період з листопада 2020 року по березень 2021 року оскільки додаткові угоди №1 від 23.11.2020, №2 від 22.12.2020, №3 від 29.01.2021, №4 від 26.02.2021, №5 від 26.03.2021 були підписані без наявності прейскуранту. Відтак, додаткові угоди та акти приймання-передачі газу за цей період не є належними доказами заборгованості відповідача по договору. Відповідач вважає, що підтвердженням спожитого ним обсягу газу в березні 2021 року не можуть слугувати дані з Інформаційної платформи, оскільки це не відповідає п.3.11. договору. Підписання додаткових угод та актів не уповноваженим представником позивача свідчить про те, що вказані документи є належним доказом у даній справі.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 справу №904/5874/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.12.2023.

З 12.12.2023 оголошено перерву до 26.12.2023.

Ухвалою суду від 15.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" строк для подачі відзиву на позовну заяву; прийнято відзив на позовну заяву та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.12.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2024, про що постановлено ухвалу.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 10.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

3 листопада 2020 року Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (споживач) укладено договір № 20/21-5277-ТЕ-4 постачання природного газу (а.с. 17-19).

За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3. договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з листопада 2021 року до грудня 2022 року газ обсягом 364,000 тис.куб.м.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Згідно п.3.2. договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п.2).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.8. договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту (п.4.2. договору).

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Згідно Додаткової угоди № 1 від 23.11.2020 сторони доповнили пункт 4.2. Розділу 4 абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5375,370грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 6450,444грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.11.2020 по 30.11.2020 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 5499,53грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 6599,44грн (а.с.20).

22.12.2020 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до договору, якою доповнили з 1 грудня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6103,100грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 7323,720грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.12.2020 по 31.12.2020 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6227,26грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 7472,71грн (а.с.21).

29.01.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до договору, якою доповнили з 1 січня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7331,45грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 8797,74грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.01.2021 по 31.01.2021 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 7455,61грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 8946,73грн (а.с.22).

26.02.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до договору, якою доповнили з 1 лютого 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим договором складає 6841,15грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 8209,38грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.02.2021 по 28.02.2021 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6965,31грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 8358,37грн (а.с.23).

26.03.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 5 до договору, якою доповнили з 1 березня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 березня 2021 року за цим договором складає 6279,77грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 7535,724грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.03.2021 природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6403,93грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 7684,72грн (а.с.24).

Також цією Додатковою угодою внесено зміни до п.7.2. договору, установлено, що у разі прострочення споживачем строків оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 13,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2020 року по березень 2021 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1727786,38грн.

На підтвердження зазначеного факту Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суду надано акти приймання-передачі природного газу:

від 30.11.2020 за листопад 2020 року, обсягом 34,25370тис.куб.м. на суму 226055,10грн;

від 31.12.2020 за грудень 2020 року, обсягом 58,74832тис.куб.м. на суму 439009,27грн;

від 31.01.2021 за січень 2021 року, обсягом 59,07140тис.куб.м. на суму 528496,00грн;

від 28.02.2021 за лютий 2021 року, обсягом 56,77980тис.куб.м. на суму 474586,69грн,

Додатковою угодою № 5 від 26.03.2021 до договору та даними з Інформаційної платформи за період з 25.03.2021 по 31.03.2021, відповідно до яких загальний обсяг спожитого газу становить 7,76077 тис. куб.м. на суму 59639,32грн.

Зазначені Акти приймання-передачі природного газу містять посилання на договір № 20/21-5277-ТЕ-4 від 03.11.2020 та підписи сторін, скріплені печатками підприємств.

В порушення вимог пункту 5.1 договору, оплату за переданий природний газ відповідач здійснив лише частково на суму 1095000,00грн (що не заперечується відповідачем та підтверджується випискою по рахунку АТ "Ощадбанк", а.с.30-35).

Сума простроченого та несплаченого основного боргу за договором складає 632 786,38грн. (1727786,38грн - 1095000,00грн).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 632 786,38грн, 3 % річних у розмірі 39 909,51грн та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн, проти чого заперечує відповідач, і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки природного газу, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.693 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 5.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу, тобто:

за актом від 30.11.2020 на суму 226055,10грн строк оплати настав 25.12.2020;

за актом від 31.12.2020 на суму 439009,27грн строк оплати настав 25.01.2021;

за актом від 31.01.2021 на суму 528496,00грн строк оплати настав 25.02.2021;

за актом від 28.02.2021 на суму 474586,69грн строк оплати настав 25.03.2021;

строк оплати поставки за березень 2021 року, яка підтверджується даними з Інформаційної платформи за період з 25.03.2021 по 31.03.2021 на суму 59639,32грн 26.04.2021.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

В порушення вказаних умов Договору, ТОВ "Дніпрогаз Теплоінвест" не перерахувало АТ "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу у сумі 632786,38грн.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 632786,38грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 39 909,51грн за період прострочки з 26.02.2021 по 30.04.2023 та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн за період з 26.02.2021 по 30.04.2023.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення позивачем 3% річних у загальній сумі 39 909,51грн за період прострочки з 26.02.2021 по 30.04.2023 та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн за період з 26.02.2021 по 30.04.2023 розраховані правильно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 916086,28грн, з яких: основний борг у розмірі 632 786,38грн, 3 % річних у розмірі 39 909,51грн та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що:

позивачем не доведено ціна позову, оскільки під час звернення до суду позивач не надав доказів наявності Прейскурантів, які є обов`язковими з моменту введення їх в дію;

не надано доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали договір та акти приймання-передачі;

не надано розрахунку суми основного боргу в розрізі актів приймання-передачі, що, на його думку, унеможливлює визначення періоду виникнення заборгованості;

3% річних та втрати від інфляції нараховані безпідставно, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на таке.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України). Згідно ч.3 зазначеної статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Також ч. 3 ст. 240 ЦК України визначено, що правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Окрім того, ст. 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 2, 3 статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між: сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Під час розгляду справи установлено, що між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" укладено договір № 5277-ТЕ-4 постачання природного газу від 3 листопада 2020 року та Додаткові угоди до нього №1 від 23.11.2020; №2 від 22.12.2020; №3 від 29.01.2021; №4 від 26.02.2021; №5 від 26.03.2021.

Уклавши Договір Сторони досягли усіх істотних умов Договору та відповідно взяли на себе зобов`язання, визначені умовами Договору.

Договір та Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Протокол розбіжностей до договору сторонами не складався.

Також сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу, які містять обсяг поставленого газу та його вартість, а саме: від 30.11.2020; 31.12.2020; 31.01.2021; 28.02.2021.

Підписуючи зазначені вище документи, отримуючи природний газ та здійснивши часткову оплату за природний газ відповідач погодився з усіма умовами та впевнився в повноваженнях підписанта позивача, а отже визнав повноваження особи підписанта зі сторони позивача.

Обсяг спожитого природного газу в період з листопада 2020 року по лютий 2021 року Відповідачем не заперечується та підтверджено підписаними актами приймання передачі природного газу.

Обсяг спожитого природного газу в березні 2021 року підтверджується даними з Інформаційної платформи, відповідно до якої споживач з ЕІС - кодом 56ХQ000149К5R00N з 25.03.2021 по 31.03.2021 споживав природний газ з ресурсу постачальника - НАК "Нафтогаз України".

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" № 206 від 05.03.2022, положеннями якої заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, оскільки вказана заборона встановлена тільки для категорії споживачів "населення", до якої відповідач не відноситься.

Щодо не надання позивачем розрахунку суми основного боргу в розрізі актів приймання-передачі. Відповідно до положень п.3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Зі змісту поданої позовної заяви вбачається сума основного боргу, про стягнення якої заявляє позивач з посиланням на акти приймання-передачі природного газу та дані з інформаційної платформи. Крім того, до позовної заяви долучено загальний розрахунок стягуваної суми, до складу якої входить і сума основного боргу.

Під час звернення з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 13741,29грн згідно платіжного доручення №0000040088 від 27.10.2023 (а.с.43, 47).

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" про стягнення 916 086,28грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (ідентифікаційний код 40351192; вул. Писаржевського, будинок 6-К, м. Дніпро, 49005) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720; вул. Богдана Хмельницького,6, м. Київ, 01601) заборгованість у розмірі 916 086,28грн, з яких: основний борг у розмірі 632 786,38грн, 3 % річних у розмірі 39 909,51грн, інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13741,29грн, видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.01.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва