Ухвала суду № 116366802, 17.01.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1725/23

Провадження № 1-кп/226/142/2023

УХВАЛА

іменемУкраїни

17.01.2024 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого та цивільних поивачів адвоката ОСОБА_6 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Мирнограді Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023050000000466 від 30.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, мотивоване тим, що ризики, встановлені при зміні запобіжного заходу, продовжують існувати і не зменшилися. Обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки злочин вчинено в умовах очевидності та суворе покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , він усвідомлює, тому може змінити місце мешкання задля уникнення можливої відповідальності. Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, на думку прокурора, підтверджено тим, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення. Ці дії були вчинені під час перебування під домашнім арештом. Інші запобіжні заходи вважає недостатніми для запобігання означеним ризикам.

Обвинувачений та його захисник не погодилися з клопотанням прокурора та просили задовольнити його частково, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Захисником наголошене, що обвинувачений під час перебування на волі з`являвся за викликами суду, не зникав, підтверджень його наміру втекти немає. Справа про адміністративне правопорушення щодо нього розглянута за наявними матеріалами і без його участі, що не доводить його винуватості.

Представник потерпілого та цивільних позивачів в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав та наполягав на його задоволенні.

Вислухавши клопотання та думку щодо нього учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1-3ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згіднозі ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої даної статті.

Запобіжний захід обвинуваченому змінений на тримання під вартою під час судового розгляду справи ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 22.11.2023 до 21.01.2024 включно.

Наразі розгляд кримінального провадження по суті не розпочатий.

Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину та те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, слід констатувати, що завершення судового розгляду справи з постановленням вироку до 21.01.2024 неможливе.

Суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу в даному випадку є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо; підставою застосування або продовження запобіжного заходу до початку розгляду справи по суті є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені у ч.1ст.177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.286-1 КК України, за яким законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а під час розгляду даного кримінального провадження, будучи під домашнім арештом, обвинувачений не виконав покладених на нього судом обов`язків та порушив умови запобіжного заходу, суд вважає наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки неможливо виключити те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, розуміючи суворість покарання, яке йому загрожує в разі доведення його винуватості, може здійснити спробу переховатися від суду з метою уникнення покарання, знову порушивши вимоги запобіжного заходу, не пов`язаного з утриманням під вартою.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на думку суду також наразі є підтвердженим, оскільки вже після настання обставин, викладених в обвинувальному акті, обвинувачений вчинив адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, його винуватість за ст.124 та ч.1 ст.130 КпАП України встановлена постановою судді Димитровського міського суду Донецької області від 07.12.2023. Доводи захисника про те, що постанова прийнята за відсутності ОСОБА_4 за наявними у справі доказами, не беруться до уваги судом, оскільки згідно з загальнодоступними відомостями про справу на порталі «Судова влада» постанова судді від 07.12.2023 оскаржена обвинуваченим не була та набрала законної сили 19.12.2023.

Ураховуючи наявність ризиків передбаченихп.п.1,5 ст.177 КПК України, суд вважає, що на наявній стадії кримінального провадження є підтвердженою неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, як на тому наполягає сторона захисту.

Підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вбачається, доказів на підтвердження неможливості на даний час перебування ОСОБА_4 під вартою, суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд вбачає, що запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.177,183,331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на шістдесят днів, тобто до16.03.2024 включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1