Рішення № 116366442, 17.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13621/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщені суду в місті Києві за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00009319 від 07 червня 2023 року і закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00009319 від 07 червня 2023 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Вказується, що транспортний засіб СБМ НІАВ вантажний спеціалізований контейнеровоз-С, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності КП «КП КМДА «Київкомунсервіс», керівником якого є позивач.

З постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зокрема, оскаржувана постанова оформлена з порушенням Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі по тексту - Постанова № 1174) та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (далі - Інструкція № 512).

Позивач вказує, що постанова не містить: марки, категорії, типу, повної маси транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу ( номер вісі, фактичне навантаження навісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі; порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування; типу обладнання та серійного номера - WIM5.

Державною службою України з безпеки на транспорті притягнуто до адміністративної відповідальності фізичну особу ОСОБА_1 , а не керівника юридичної особи - директора КП «Київкомунсервіс».

Звертає увагу, що у діях позивача відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить всіх необхідних даних (інформації) відповідно до чинного законодавства України, а також тим, що в силу презумпції невинуватості, чинної в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Відповідачем не направлялась на адресу позивача оскаржувана постанова, про її наявність позивач дізнався із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72504790 від 10 серпня 2023 року. Направши скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті, отримав відповідь від 22 серпня 2023 року, з якою вбачалось, що копія постанови була направлена позивачу помилково на іншу адресу місця його проживання. Позивач просить суд поновити строк подачі позовну заяви до суду.

Отже, постанова не дає можливості з`ясувати всі об`єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у ній факту порушення вимог законодавства. За таких обставин позивач зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження у справі просить закрити.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.48-50).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи визначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 81,82).

02 листопада 2023 року представником відповідача - Гаврилюк Н.О. (довіреність, а.с.125) через систему «Електронний суд» подано відзив на вказаний адміністративний позов, в якому з посиланням на законність та обґрунтованість винесеної стороною відповідача постанови, зазначається про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідач вказав на те, що позивач є керівником Комунального підприємства Київської міської державної адміністрації «Київкомунсервіс» та є відповідальною особою, яка допустила рух транспортного засобу з перевищенням параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), загальна маса транспортного засобу перевищена на 11,018% (2.865 тон) при дозволеній максимальній масі 26 тон. Відповідальність за таке правопорушення, передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП; правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM1, 1, відповідно до чинного до 06 жовтня 2022 року свідоцтва про повірку вимірювальної техніки № 35-02/5817,5818. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, в тому числі, зафіксоване в автоматичному режимі, може прийматися без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вказується, що всупереч доводам позивача, оскаржувана ним постанова містить усю необхідну інформацію, передбачену нормами КУпАП, Інструкцією № 512, пунктом 17 Порядку № 1174, відповідно до якого у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Звертає увагу, що інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації. Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Вважає, що оскільки позивач згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів на час прийняття постанов обліковується як належний користувач транспортного засобу на час вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що інші особи не звертались до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а тому належним суб`єктом адміністративної відповідальності є фізична особа ОСОБА_1 (а.с.86-111).

08 листопада 2023 року до суду, через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив відповідача на адміністративний позов, у якому фактично відображено доводи позовних вимог. Вказує, що позивач на час вчинення адміністративного правопорушення, яке вказується у оскаржуваній ним постанові, знаходився на своєму робочому місці за адресою: м.Київ, вул.Кудрявська,23, виконував свої посадові обов`язки та не здійснював керування жодним транспортним засобом, відтак, вважає, що відповідальність має нести директор КП «Київкомунсервіс», оскільки транспортний засіб зареєстрований за даною установою. Крім того, у відповіді на відзив додатково вказується, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, що технічний засіб WIM 1, 1, який зафіксував адміністративне правопорушення, проходив повірку, разом з тим, строк дії свідоцтв про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки WIM 1,1, яким зафіксовано правопорушення закінчився 06 жовтня 2022 року, а відтак викликає сумніви щодо достовірності зафіксованих даних. Також відповідачем на підтвердження правомірності складення спірної постанови надано роздруківку «АРМ аудиту - Перегляд зафіксованої події № 5932044», де крім іншого зазначено тип транспортного засобу, а саме, тягач НОМЕР_1 , однак відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , зазначено «вантажний -спеціалізований контейнеровоз-С». Тобто, фактично відповідачем мало би бути застосовано інші максимально допустимі параметри ваги відповідно до фактичного типу транспортного засобу. Також технічні засоби вимірювання, якими було зафіксовано перевищення вагових обмежень не повірені відповідно до вимог діючого законодавства та мають вагові обмеження 15000 кг, в той час, як начебто встановлена вага транспортного засобу перевищує 26000 кг., що викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначених даних (а.с.161-184).

У поданих стороною відповідача запереченнях від 14 листопада 2023 року на відповідь позивача на відзив на позовну заяву наводяться доводи, викладені у відзиві на адміністративний позов. Спростовуючи доводи позивача, представник відповідача додатково вказував, що згідно пункту 22.5 ПДР, тип транспортного засобу СБМ КМУ НІАВ, ДНЗ KA8760BH - трьохвісний автомобіль, максимальне значення для автомобільних доріг державного значення - 26 (тон), тоді як автоматичних пунктом фіксації зафіксовано 32 т 072 кг, що вказує на правомірність винесеної постанови, та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а не комбінований транспортний засіб як зазначає позивач. Крім того, на думку відповідача, позивач помилково ототожнює найбільшу границю зважування Мах = 15 000,00 кг. із максимально допустимою масою зважування WIM- комплексу в цілому. В даному випадку 15 000,00 кг. є найбільшою границею зважування не усього WIM комплексу, а лише його функціональної складової, а саме датчика зважування (а.с.185-223).

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Суд, перевіряючи обґрунтованість вимог щодо поновлення строку на оскарження постанов у даній справі, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідно рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що докази на підтвердження отримання позивачем у встановленому законом порядку оскаржуваних постанови в матеріалах справи відсутні, у позовній заяві вказується, що про існування зазначеної постанови позивач дізнався після відкриття виконавчого провадження з їх примусового виконання, а тому суд вважає, що позивачу слід поновити строк для звернення до суду із вказаними у позовній заяві причинами пропуску строку звернення до суду із заявленими вимогами, оскільки, позивач пропустив строк із поважних причин.

Судом встановлено, 07 червня 2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Василенко І.В., складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно позивача ОСОБА_1 , серії АА № 00009319 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (а.с.68,146).

Зі змісту даної постанови вбачається, що 02 травня 2023 року о 13 год. 14 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км 24+100, зафіксовано транспортний засіб марки СБМ КМУ НІАВ, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа - ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,018 % (2,865 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 13,303 % (2,528 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах. У постанові вказуються виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу дані щодо загальної маси транспортного засобу - 28 864,8 кг та навантаження на здвоєнні вісі - 21 527,52 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 3 шт.; спарені колеса - 2 вісь, 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 4 630 мм; 2-3: 1410 мм; навантаження на вісь 1-6 444 кг, 2- 12 984 кг, 3- 12 644 кг; загальна маса - 32 072 кг.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки СБМ КМУ НІАВ, вантажний спеціалізований контейнеровоз-С, д.н.з. НОМЕР_1 , належить КП КМДА «Київкомунсервіс», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , дата реєстрації - 23 жовтня 2020 року (а.с.176,177).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» є Ляшкевич М.В., що також підтверджено останнім у позовній заяві (а.с.9).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (надалі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (надалі за текстом - Закон № 2344-III), відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, відповідно до п.4 яких рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п.3 вказаних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.

Так, згідно п. 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст. 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

В даному випадку, вчинене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM, 1, свідоцтво про повірку технічного засобу дійсне до 06 жовтня 2022 року.

Подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: 1) фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційною карткою габаритно-вагового контролю, в якій зафіксовані дані про навантаження на кожну вісь, а також про навантаження загальної маси транспортного засобу (додаються до апеляційної скарги).

Так, згідно інформаційної картки габаритно-вагового контролю за постановою АА №00009319 від 07 червня 2023 року, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на момент фіксації порушення перевищувало нормативні параметри на 13,303 % (2.528 тон), що відображено в оскаржуваній постанові.

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - передбачена адміністративна відповідальність і передбачене стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова не дає можливості з`ясувати всі об`єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у ній факту порушення вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Водночас, слід зазначити, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Позивач вказує, що постанова № 00009319 від 07 червня 2023 року не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року за № 512, оскільки, не містить марки, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі; порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування; типу обладнання та серійного номера - WIM5.

Суд зазначає, що із постанови серії АА № 00009319 від 07 червня 2023 року вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

При цьому, пункт 3 Інструкції № 512, на яку посилається позивач, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Отже, в оскаржуваній постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 11,018% (2.865 тон).

Водночас, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення при перевезенні вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, не зазначення вказаних параметрів не спростовує суті вчиненого правопорушення - рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.

При цьому, позивач не обґрунтовує вимоги відсутністю події адміністративного правопорушення, натомість вказує на недоліки в оформленні оскаржуваної постанови.

Фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання автоматизованої системи зважування транспортних засобів у русі, яким зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме: навантаження на здвоєну вісь, перевищення загальної маси транспортного засобу. Перевищення становить на 11.018% (2.865), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, що свідчить про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 статті 132-1 КУпАП.

Суд також зазначає, як вбачається з оскаржуваної постанови, що вчинене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM1,1; серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу № 35-02/5817.5818, строк дії до 06 жовтня 2022 року.

При цьому, відповідачем до суду надано свідоцтво про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5817 чинне до 06 жовтня 2022 року, №35-02/5818 чинне до 06 жовтня 2022 року (а.с. 150-153).

Також надано сертифікати перевірки типу: від 17 червня 2020 року, чинного до 16 червня 2030 року, № UA.TR/001 76-20 Rev.0, приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, призначення типу Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WІМ)» (а.с. 158).

На території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, що затверджено відповідним Законом України № 2102-ІХ з 24 лютого 2022 року та триває на момент прийняття рішення у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 412 «Деякі питання повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», відповідно до якою експлуатація документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії, яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Отже, використання засобу WIM1, строк дії якого встановлено до 06 жовтня 2022 року, для фіксації даного правопорушення в автоматичному режимі є правомірним, та доводи позивача щодо достовірності зафіксованих даних є неспроможними.

З приводу доводів позивача, що відповідачем було притягнуто до адміністративної відповідальності фізичну особу ОСОБА_1 , а не керівника юридичної особи - директора КП «Київкомунсервіс», слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2018 року № 1145 (далі - Порядок 1145) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно п.14 Порядку 1145 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача.

Так, за п.п. 2 п. 30 вказаного порядку, достроково відомості про належного користувача виключаються з Реєстру за заявою власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) про виключення відомостей про належного користувача власником транспортного засобу.

Проте позивачем цього зроблено не було.

Отже, у випадку фіксації адміністративного правопорушення у автоматичному режимі, до відповідальності притягується саме керівник юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, яким в даному випадку є позивач як керівник КП «Київкомунсервіс».

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач є належним суб`єктом зазначеного правопорушення, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 10 - 12, 19, 20, 71, 72, 73, 77, 78, 90, 94, 242 - 245, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 7, 9, 14 - 3, 132 - 1, 229, 251, 256, 258, 279, 279-7, 280, 283 - 285 КУпАП,

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00009319 від 07 червня 2023 року, та поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 17 січня 2024 року.

Суддя А.В. Слободянюк