Рішення № 116361754, 17.01.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 рокусправа № 380/24774/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (місцезнаходження: вул. Будзиновського, 8а, м. Мостиська, Мостиський район, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ: 44929444) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900948/2 від 30.08.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

16.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Вказав, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне.

За митною декларацією № 23UA209170067023U0 від 22.08.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 вказано, що «продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення;

- у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23177 зазначено термін доставки 30-40 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий;

- в рахунку на перевезення від 18.08.2023 №36 зазначена заявка на перевезення №01 від 18.08.2023, яка до митного оформлення не подавалася.

- в графі 44 вказаний договір на перевезення від 07.06.2023 №S/2023, який до митного оформлення не поданий.

За митною декларацією №23UA209170068250U4 від 22.08.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 вказано, що «продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення;

- декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату транспортних послуг №1119 від 18.08.2023 від ФОП ОСОБА_1 (з посиланням на договір 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023) та рахунок на оплату транспортних послуг №5667 від 22.08.2023 від ТзОВ «Євро Форвардінг» (з посиланням на договір №06023 від 06.06.2023), однак вищевказані договори декларантом до митного оформлення не надано.

- у гр. 16 та гр. 23 CMR б/н від 21.08.2023 наявний штамп перевізника, з яким відсутні будь-які договірні відносини.

За митною декларацією №23UA209170069245U9 від 29.08.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 зазначено, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- до митного оформлення надано рахунок №0127 від 28.08.2023 від ФОП ОСОБА_2 , з посиланням на договір про надання послуг з транспортних перевезень №127/08/23 від 27.08.2023, який передбачає виписку Покупцем заявки-замовлення. Даний документ до митного оформлення декларантом не надавався.

За митною декларацією №23UA209170072039U2 від 07.09.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 зазначено, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- до митного оформлення надано рахунок на транспортно-експедиційних послуг №1127 від 28.08.2023 від ФОП ОСОБА_1 , з посиланням на договір про надання послуг з транспортних перевезень №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023, який передбачає виписку Покупцем заявки-замовлення. Даний документ до митного оформлення декларантом не надавався.

За митною декларацією №23UA209170075985U5 від 20.09.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 зазначено, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;

- у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23273 зазначено термін доставки 25 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий;

- в рахунку на перевезення від 19.09.2023 №0139 зазначена заявка на перевезення №0139 від 18.09.2023, яка до митного оформлення не подана.

За митною декларацією №23UA209170070724U6 від 04.09.2023:

- у п. 1.2 Контракту від 06.06.2023 №2023BZ-MI (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення;

- в рахунку на оплату транспортних послуг від 01.09.2023 №0130 зазначена заявка замовлення на перевезення вантажу №0130 від 31.08.2023, яка до митного оформлення не надавалася.

Отже, Львівська митниця вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу у всіх випадках митного оформлення декларантом надано прайс-лист та інтернет-пропозицію, додатково до митної декларації №23UA209170070724U6 від 04.09.2023 ще надано договір на перевезення.

Таким чином, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

21.11.2023 представником позивача подано відповідь на відзив. Вказав, що у позовній заяві зазначено та не спростовано відповідачем те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. На переконання представника позивача, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

02.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» та компанією «TIANGIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний Контракт № KND230206, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар (меблі), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митні декларації.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002921, разом із митною декларацією №23UA209170067023U0 від 22.08.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформа №KND23177 від 08.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23177 від 16.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 09.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №37 від 23.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №36 від 18.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1505-ІСТ від 21.08.2023; Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; Договір на перевезення №18/08/23 від 18.08.2023; Автотранспортна накладна б/н від 21.08.2023; Коносамент №DK23060689TSNGDNFD від 22.06.2023; Прайс-лист; Пакувальний лист від 16.06.2023; Сертифікат про походження товару №23C1200C2282/00047 від 23.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №021720230000155227 від 19.06.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002921. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2023 №UA209000/2023/900918/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170067872U1, та 25.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002955, разом із митною декларацією №23UA209170068250U4 від 22.08.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформа №KND23211 від 06.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23211 від 15.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 09.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №36 від 22.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5667 від 22.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1119 від 18.08.2023; Договір на перевезення №060623 від 06.06.2023; Договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; Автотранспортна накладна б/н від 21.08.2023; Коносамент №HYSF2023060336 від 22.06.2023; Прайс-лист; Пакувальний лист від 15.06.2023; Сертифікат про походження товару №23C1200C2282/00048 від 23.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №021720230000154740 від 19.06.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002955. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 №UA209000/2023/900929/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170068853U5, та 29.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002986, разом із митною декларацією №23UA209170069245U9 від 29.08.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформа №KND23201 від 04.05.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23201 від 20.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №16 від 14.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №53 від 04.07.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0127 від 28.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1506-ICТ від 21.08.2023; Договір на перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023; Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 28.08.2023; Коносамент №DK23060770TSNGDNFD від 29.06.2023; Прайс-лист; Пакувальний лист від 20.06.2023; Сертифікат про походження товару №23C1200C2282/00045 від 23.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №021720230000161660 від 26.06.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002986. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 30.08.2023 №UA209000/2023/900948/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170069635U3, та 30.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003096, разом із митною декларацією №23UA209170072039U2 від 07.09.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформа №KND23213 від 06.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23213 від 28.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №12 від 09.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №58 від 11.07.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1127 від 04.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG220823020 від 22.08.2023; Договір на перевезення №21.06.2023/1175 ОД від 21.06.2023; Договір на перевезення №2023/08/01 РК від 01.08.2023; Договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; Автотранспортна накладна б/н від 04.09.2023; Коносамент №QN23060380 від 05.07.2023; Прайс-лист; Пакувальний лист від 28.06.2023; Сертифікат про походження товару №23C1200C2282/00052 від 29.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №021720230000167592 від 03.07.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003096. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2023 №UA209000/2023/900991/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170072455U4, та 08.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003238, разом із митною декларацією №23UA209170075985U5 від 20.09.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; Рахунок-проформа №KND23273 від 08.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23273 від 14.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №25 від 14.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №88 від 29.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0139 від 19.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1522-ІСТ від 18.09.2023; Договір на перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023; Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 19.09.2023; Коносамент №DK23070464TSNGDNFDC від 20.07.2023; Прайс-лист б/н від 08.06.2023; Пакувальний лист від 14.07.2023; Сертифікат про походження товару №23C1200C2282/00055 від 19.07.2023; Копія митної декларації країни відправлення №021720230000180764 від 17.07.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003238. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 №UA209000/2023/901057/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170076239U1, та 20.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

06.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» та компанією «BOTOU SANSE CASTING CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2023BZ-MI, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003025, разом із митною декларацією №23UA209170070724U6 від 04.09.2023 декларантом позивача надано копії документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №2023BZ-MI від 06.06.2023; Рахунок-проформа №2023BZ002-MI від 06.06.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №2023BZ002-MI від 30.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 08.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №63 від 19.07.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0130 від 01.09.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1507-ICТ від 21.08.2023; Договір на перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023; Договір на перевезення S/2023 від 07.06.2023; Автотранспортна накладна б/н від 01.09.2023; Коносамент №DK23070220TSNGNFD від 05.07.2023; Прайс-лист; Пакувальний лист від 30.06.2023; Сертифікат про походження товару №С237387334460002 від 06.06.2023; Копія митної декларації країни відправлення №0217202300001167621 від 03.07.2023; Інтернет-джерела.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003025. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2023 №UA209000/2023/900960/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA209170071042U0, та 04.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У графах 33 Рішень про коригування митної вартості №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023, №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023, №UA209000/2023/900948/2 від 30.08.2023, №UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023, №UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023, №UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує свої рішення наступним.

У п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 вказано, що «продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення.

У проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23177 зазначено термін доставки 30-40 днів проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий.

В рахунку на перевезення від 18.08.2023 №36 зазначена заявка на перевезення №01 від 18.08.2023, яка до митного оформлення не подавалася. Також в графі 44 вказаний договір на перевезення від 07.06.2023 №S/2023, який до митного оформлення не поданий.

Декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату транспортних послуг №1119 від 18.08.2023 від ФОП ОСОБА_1 (з посиланням на договір 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023) та рахунок на оплату транспортних послуг №5667 від 22.08.2023 від ТзОВ «Євро Форвардінг» (з посиланням на договір №06023 від 06.06.2023), однак вищевказані договори декларантом до митного оформлення не надано. Також у гр. 16 та гр. 23 CMR б/н від 21.08.2023 наявний штамп перевізника, з яким відсутні будь-які договірні відносини.

До митного оформлення надано рахунок № 0127 від 28.08.2023 від ФОП ОСОБА_2 , з посиланням на договір про надання послуг з транспортних перевезень №127/08/23 від 27.08.2023, який передбачає виписку Покупцем заявки-замовлення. Даний документ до митного оформлення декларантом не надавався.

До митного оформлення надано рахунок на транспортно-експедиційних послуг №1127 від 28.08.2023 від ФОП ОСОБА_1 , з посиланням на договір про надання послуг з транспортних перевезень №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023, який передбачає виписку Покупцем заявки-замовлення. Даний документ до митного оформлення декларантом не надавався.

У проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23273 зазначено термін доставки 25 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий.

В рахунку на перевезення від 19.09.2023 №0139 зазначена заявка на перевезення №0139 від 18.09.2023, яка до митного оформлення не подана.

У п. 1.2 Контракту від 06.06.2023 №2023BZ-MI вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення.

В рахунку на оплату транспортних послуг від 01.09.2023 №0130 зазначена заявка замовлення на перевезення вантажу №0130 від 31.08.2023, яка до митного оформлення не надавалася.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їхнє скасування.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митного органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вже зазначалося вище, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митних деклараціях №23UA209170067023U0 від 22.08.2023, №23UA209170068250U4 від 22.08.2023, №23UA209170069245U9 від 29.08.2023, №23UA209170072039U2 від 07.09.2023, №23UA209170075985U5 від 20.09.2023, №23UA209170070724U6 від 04.09.2023 декларантом позивача було надано достатню кількість товаросупровідних документів.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваного рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як видно з матеріалів справи, відповідач витребував, визначені у ст.53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо замовлення до зовнішньоекономічного контракту.

Суд зауважує, що замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту. Більш того, у ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед такого переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларантом позивача до митного контролю по кожній поставці товару подавались рахунки-проформи: №KND23177 від 08.06.2023, №KND23211 від 06.06.2023, №KND23201 від 04.05.2023, №KND23213 від 06.06.2023, №KND23273 від 08.06.2023.

Встановлено, що рахунок-проформа за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Тому надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати замовленнями. Усі витрати на товар, які поніс ТОВ «Дисконткю» за Контрактом №KND230206 від 02.06.2023 та №2023BZ-MI від 06.06.2023 включені у заявлену митну вартість.

Щодо терміну доставки, а саме аргументів відповідача про те, що у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23177 зазначено термін доставки 30-40 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий, у проформі-інвойсі від 08.06.2023 №KND23273 зазначено термін доставки 25 днів, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий, суд зазначає наступне.

Так, згідно з висновком Верховного Суду, що наведений у постанові від 20.08.2020 по справі №808/1873/18, порушення строків відправлення товару не є обставиною, що будь-яким чином може вплинути на митну вартість товару».

Розбіжність в строках оплати, як підстава невизнання заявленої митної вартості неодноразово встановлювалась Верховним Судом. Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 зазначено: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості». Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

У постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 Верховний суд роз`яснив, що застосування вищенаведеного підходу пов`язане з тим, що: « [..] цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій».

Отже, вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відправка товару не у встановлений строк може вплинути на узгоджену вартість.

Щодо заявок на транспортне перевезення.

Суд відхиляє вказані зауваження митного органу та зазначає, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. В обґрунтування заявлених транспортних витрат до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

При цьому, вказаний наказ Міністерства фінансів України не визначає жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати. Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які понесло ТОВ «ДИСКОНТКЮ» включені у заявлену митну вартість товару.

Щодо аргументів відповідача про те, що в графі 44 митної декларації №23UA209170067023U0 від 22.08.2023 вказаний договір на перевезення від 07.06.2023 №S/2023, який до митного оформлення не поданий, декларантом до митного оформлення декларації №23UA209170068250U4 від 26.08.2023 надано рахунок на оплату транспортних послуг №1119 від 18.08.2023 від ФОП ОСОБА_1 (з посиланням на договір 2023/08/18 ЗК від 18.08.2023) та рахунок на оплату транспортних послуг №5667 від 22.08.2023 від ТзОВ «Євро Форвардінг» (з посиланням на договір №06023 від 06.06.2023), однак вищевказані договори до митного оформлення не надано, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у графі 44 митної декларації №23UA209170067023U0 від 22.08.2023, двічі зазначено код « 4301», під якими містяться документи Договір про перевезення №18/08/23 від 18.08.2023 та Договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023. Зокрема, ці документи зазначені і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002921, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів «UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023.

У графі 44 митної декларації №23UA209170068250U4 від 26.08.2023, двічі зазначено код « 4301», під якими містяться документи Договір про перевезення №060623 від 06.06.2023 та Договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023. Зокрема, ці документи зазначені і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002955, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023.

При цьому, позначка «d» біля коду у графі 44 вказаних вище митних декларацій (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось. Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Стосовно твердження відповідача, про те, що Рахунок на перевезення №5667 від 22.08.2023 виставлений ТзОВ «Євро Форвардінг», а рахунок на перевезення №1119 від 18.08.23 виставлений ФОП ОСОБА_1 , проте у графах 16, 23 СМR наявний штамп перевізника з яким відсутні будь-які договірні відносини, то необхідно зазначити, що позивачем укладено з ТзОВ «Євро Форвардінг» Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №06023 від 06.06.2023 та з ФОП ОСОБА_1 Договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023. Вказані договори подавалися до митного контролю і предметом їх є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТзОВ «Євро Форвардінг» та ФОП ОСОБА_1 є експедиторами, а не перевізниками, і не маючи власних транспортних засобів, залучають їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Дисконткю». Це і передбачено Договорами на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №06023 від 06.06.2023 та №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Однак, затверджена форма CMR (міжнародна автомобільна накладна) не передбачає наявності у ній імені та адреси експедитора, який організовує вантажне перевезення, але не є при цьому фактичним перевізником.

Суд враховує той факт, що під час вимоги документів відповідач не виставляв вимоги про надання документів між експедиторами та перевізниками.

Таким чином всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Дисконткю» по Договорах на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №06023 від 06.06.2023 та №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які дають можливість чітко ідентифікували товар, містять об`єктивні і достовірні дані, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2б та 2ґ.

Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Так, суд звертає увагу, що при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900948/2 від 30.08.2023 та № UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023 митний орган визначив митну вартість товарів за резервним методом (ст. 64 МК України) та, зокрема зазначив, що у нього відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Однак, у рішеннях №UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023, №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023, №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023 відповідач вже визначає митну вартість товарів за методом 2б (ст. 60 МК України). Вказане свідчить про не послідовність застосування методів визначення митної вартості.

Судом також встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, застосування методів 2б та 2ґ та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати інших митних декларацій.

Проаналізувавши митні декларації, які брались митним органом як джерела для коригування митної вартості товарів вбачається, що у всіх випадках відповідач здійснював коригування митної вартості товарів, використовуючи як джерело інформації митні декларації, які не відповідають вимогам ст. 60 Митного кодексу України, а саме: не враховано розбіжності у торгових марках, співрозмірність ввезених товарів на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари, умовах поставки й ваги.

При цьому, суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваних рішень.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядних методів для визначення митної вартості імпортованих товарів.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023, №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023, №UA209000/2023/900948/2 від 30.08.2023, №UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023, №UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023, №UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900918/2 від 24.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900929/2 від 28.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900948/2 від 30.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900991/2 від 08.09.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901057/2 від 20.09.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900960/2 від 04.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (місцезнаходження: вул. Будзиновського, 8а, м. Мостиська, Мостиський район, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ: 44929444) судовий збір у розмірі 8219 (вісім тисяч двісті дев`ятнадцять гривень) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна