Ухвала суду № 116360327, 17.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2024 рокуСправа № 215/6191/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання висновків суперечними, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича, в якій просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича, визнати висновки комісії 20.04.2023 року числа по розгляду заяви від 27.03.2023 року вх. С-98-Гсуперечними в розумінні ст. ст. 3, 19 Конституції України і визнати від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 року №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме п.1.1 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

25.10.2023 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №215/6191/23 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.

17.11.2023 року справа №215/6191/23 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

22.11.2023 року ухвалою суду прийнято справу № 215/6131/23 до свого провадження. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.; позовної заяви разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст. ст.160, 161 КАС України, а саме викладенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Означену ухвалу суду від 22.11.2023 року отримано ОСОБА_1 02.01.2024 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

09.01.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків, в якій позивач просить суд вважати не потрібним уточнювати позовні вимоги та звільнити від сплати судового збору у зв`язку з доходом у сумі 2393 грн., який менш рівня прожиткового мінімуму у сумі 2684 грн.; звернути увагу, що повноваження визначаються конституцією або законом; вимоги розглянути до правового порядку ст. ст. 3, 19, 68, 92, 144 Конституції України. До означеної заяви ОСОБА_1 долучено копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14.03.2023 року від 14.03.2023 року №3320 0481-23-03319 за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, в яких загальна сума доходу як нарахованого та випаленого становить 28 716 грн. Позивач у даній заяві зокрема зазначає, що вимагати надати новий позов та паспорт для відповідача не є обґрунтованим. Згідно п. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а це 2684 грн. та він перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а це 1435,80 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 8 закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, коли позивачами є члени малозабезпеченої сім`ї і предметом позову є захист соціальних прав, а суддя гарантії ст. 46 Конституції України не вважає соціальними.

В період з 25.12.2023 року по 12.01.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року визнано заяву ОСОБА_1 необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №215/6191/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року (суддя Златін С.В.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у адміністративній справі №215/6191/23 за позовом ОСОБА_1 до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання висновків суперечними, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позову з огляду на скрутне матеріальне становище, суд вважає заначити наступне.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України Про судовий збір, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України Про судовий збір, в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.

Так, клопотання про звільнення від сплати судового збору вмотивоване скрутним матеріальним становищем позивача. На підтвердження своїх доводів, позивач додав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14.03.2023 року від 14.03.2023 року №3320 0481-23-03319 за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, в яких загальна сума доходу як нарахованого та випаленого становить 28 716 грн.; 5% розміру доходу позивача за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, складає 1435,80 грн. (5% від 25 851 грн.), що є більше ніж 1073,60 грн.

Також, позивачем на оборотній стороні копії позову, зазначено на підтвердження свого тяжкого матеріального стану довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу від 06.10.2023 року №5357 щодо отримання ним компенсації за надання соціальних послуг з інвалідністю 1 групи на ОСОБА_2 з січня 2022 року по грудень 2022 року, загалом на суму 28 716,00 грн.

Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік складає 1435,80 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.

Тобто, розмір судового збору (1073,60 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки, наданої позивачем.

До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).

Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.

З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладені в ухвалі суду від 22.11.2023 року недоліки адміністративного позову ОСОБА_1 , які позивачу необхідно усунути, з огляду на положення ст. 160 КАС України, зокрема частини 5 цієї статті, є обов`язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог.

Аналіз змісту заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 22.11.2023 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову, ця заява містить лише тлумачення позивачем норм процесуального законодавства, які на його думку були порушені судом під час вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року про залишення позовної заяви без руху не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.

Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 22.11.2023 року по 17.01.2024 року на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року про залишення позовної заяви без руху позивачем станом на 17.01.2024 року не виконані, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 132, 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання висновків суперечними, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник