Ухвала суду № 116360262, 15.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2024 року Справа № 160/22143/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації», в якій позивач з урахуванням позову на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2023 року просить суд:

- визнати бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо затримки в розрахунку під час звільнення та не нарахування усіх належних сум, а саме компенсації за належні до видачі предметів речового майна ОСОБА_2 - протиправною;

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за весь період затримки розрахунку усіх належних сум при звільненні, а саме компенсації за належні до видачі предмети речового майна, з дати звільнення - 28.11.2022 року по 18.08.2023 року на користь ОСОБА_1 , з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Державної установи «Центр пробації» щодо затримки в розрахунку під час звільнення та не нарахування усіх належних сум, а саме компенсації за належні до видачі предметів речового майна ОСОБА_2 .

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 року зазначена вище справа розподілена та 31.08.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 04.09.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Державної установи «Центр пробації»: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу; копії наказів про присвоєння спеціальних звань ОСОБА_1 ; довідку про розмір середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період часу з 01.09.2022 року по день звільнення; довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) за період часу з 01.09.2022 року по день звільнення; копію особової справи ОСОБА_1 ; копію послужного списку ОСОБА_1 ; відомості (інформацію у вигляді довідки) коли саме з ОСОБА_1 було проведено остаточний розрахунок при звільненні; інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи; письмові та вмотивовані пояснення чи зверталася ОСОБА_1 із рапортом щодо отримання компенсації за належні до видачі предмети речового майна (в разі звернення подати засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію такого рапорту); письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати суми середнього заробітку за весь період затримки розрахунку усіх належних сум при звільненні, а саме компенсації за належні до видачі предмети речового майна, з дати звільнення 28.11.2022 року. Витребувано у ОСОБА_1 : письмові докази щодо отримання нею заробітної плати на день звільнення (або після дня звільнення); письмові та вмотивовані пояснення щодо подання (неподання) рапорту задля отримання компенсації за належні до видачі предмети речового майна; письмові та вмотивовані пояснення щодо строку звернення до суду із позовною заявою щодо стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку усіх належних сум при звільненні, коли саме отримана заробітна плата? Судом зобов`язано витребувані докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 20.10.2023 року. Судом попереджено Державну установу «Центр пробації» та ОСОБА_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 року позовну ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначення причин його пропуску із наданням підтверджуючих обставини доказів) та відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 160/22143/23 на 10 (десять) робочих днів з дня отримання ухвали. Повторно направлено ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 року про залишення без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 19.10.2023 року від представника позивача адвоката Кожевнікова Олександра Миколайовича 28.12.2023 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду та квитанцію про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. Аргументи даного клопотання зводяться до того, що позивач не зверталась до суду із даним позовом у місячний строк, оскільки останньою проводилось досудове врегулювання спору. До того ж, речовий атестат відповідно до якого повинен був бути здійснений розрахунок був отриманий ОСОБА_1 , через місяць після звільнення, що фактично унеможливлювало вчасне звернення до суду.

В період з 25.12.2023 року по 12.01.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Розглянувши вказані у клопотанні доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Розглянувши вказані у клопотанні доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Так, згідно частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погодившись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23 висловив правову позицію, що звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Враховуючи наведене, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, які належить до публічної служби, то в них застосовується місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 року у справі № №620/3102/20.

Встановлено, що позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо компенсації за належні до видачі предмети речового майна, з дати звільнення - 28.11.2022 року по 18.08.2023 року.

Як зазначено позивачем у поданій до суду позовній заяві, та про що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, Центром пробації грошова компенсація за неотримане речове майно була виплачена позивачу 18.08.2023 року.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 30.08.2023 року, тобто у межах місячного строку.

Відтак, у встановлений ухвалою суду від 19.10.2023 року строк позивач усунула недоліки адміністративного позову.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 15 лютого 2024 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Витребувати у Державної установи «Центр пробації»:

письмові докази (довідка або інший доказ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, яка була виплачена позивачу 18.08.2023 року. У якій конкретно сумі без відрахування податків та зборів та у якій конкретно сумі з відрахуванням податків та зборів була нарахована та виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно?

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 15 лютого 2024 року.

Суд попереджає Державну установу «Центр пробації» про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник