Рішення № 116353914, 12.01.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7667/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу №509/7667/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції; Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Янчук А.А., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Національної поліції України; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанову у справі було винесено інспектором одразу ж на місці фіксування правопорушення, однак розгляд справи відбувся на місці, без підготовки та надання особі часу на звернення за правовою допомогою, подання заперечень на протокол та постанову, документів які характеризують особу, та інших доказів, що порушило його права передбачені ст. 268 КУпАП. Ч. 3 ст. 258 КУпАП вказує не те, що працівник поліції повинен дотримуватися положень ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Проте інспектор положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Позивач вважає, що працівником поліції не дотримано порядку притягнення до адміністративної відповідальності в частині не зазначення доказів вини позивача у постанові, постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Працівник поліції не зазначив позивачу причину зупинки. Постанова про накладання адміністративного стягнення сама по собі не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки описання правопорушення не є належним доказом вчинення особою правопорушення. Поліцейським належним чином не зафіксовано факту порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим вимоги поліцейського про пред`явлення документів, у тому числі страхового полісу є неправомірними.

Позивач також зазначає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення було винесено інспектором одразу ж на місці фіксування правопорушення, працівник поліції не пояснив позивачу що відбувається розгляд справи, не пояснив права позивача скористатись правовою допомогою, можливості відкласти розгляд справи, чим порушив порядок розгляду справи та обмежив права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП. За таких обставин процесуальні права ОСОБА_1 грубо порушено. Просить суд постанову серії БАБ № 512947 від 12.12.2023 року скасувати.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує посилаючись на наступні обставини, а саме що позивач не надав суду доказів в підтвердження наявності чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування на транспортний засіб «LAND ROVER» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 12.12.2023. автомобіль відповідача був зупинений співробітником поліції у зв`язку з порушення вимог тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на дорозі загального користування державного значення М-05, встановленої відповідними дорожніми знаками. Крім того, відповідач посилається на вимоги Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якого уповноважена особо, тобто співробітники поліції мають право зупинити транспортний засіб в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти вїзду-виїзду. Підпис ОСОБА_1 у постанові про накладання адміністративного стягнення у відповідній графі свідчить про те, що особа була повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, про права та порядок оскарження постанови.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.12.2023 року відкрито провадження по даній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиву на позовну заяву, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме із тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса, км. 452-500 відповідними дорожніми знаками встановлено, що крайня ліва смуга призначена для руху спеціального транспорту в обох напрямках.

Порушення позивачем встановлених на вказаній ділянці вимог відповідних дорожніх знаків стало підставою для зупинення автомобілю позивача.

Під час перевірки документів інспектором управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції була виявлена відсутність у громадянки ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно-проавової відповідальності власників або чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування на транспортний засіб «LAND ROVER» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 12.12.2023.

Відсутність страхового полісу підтверджується витягами з відеозаписів портативних відеорегістраторів інспекторів та скріншотами з бази даних МТБСУ.

Згідно приписів статті 53 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п.п. ґ, п. 2.1. Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)

У зв`язку з відсутністю полісу обов`язкового страхування цивільно-проавової відповідальності власників або чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування на транспортний засіб «LAND ROVER» реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 12.12.2023 інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Бодєл МС.М. винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №512947, в якій зазначено, що 12.12.2023 о 11 год. 15 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 452 км. автодороги Київ-Одеса, керувала транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування наземних цивільних транспортних засобів, чим порушила вимоги п.п. 2.1.г Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення позивач звернувся до суду зазначивши у позовній заяві викладені вище обставини..

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395від 07листопада 2015року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті121, статтями121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127, статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140 КУпАП.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві про порушення відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначених ст. 268 КУпАП, прав позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП позивачу були роз`яснені, про що свідчить особистий підпис у відповідній графі постанови про накладення адміністративного стягнення.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними твердження позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та розгляду справи на місці зупинки автомобіля і порушенням вимог статті 268 КУпАП.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.12.2019 року по справі № 310/4817/17, що враховується судом відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України.

Також жодних доказів на підтвердження того, що позивач не керував транспортним засобом, доказів наявності страхового полісу та не був зупинений працівником поліції до суду не надано.

Твердження позивача, викладені у позовній заяві про безпідставність зупинки транспортного засобу і, як наслідок відсутність підстав у інспектора поліції вимагати документи для перевірки судом також до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вже вище зазначено, автомобіль позивача був зупинений інспектором поліції на блок посту розташованому за адресою: Одеська область, Біляївський район, 452 км. автомобільної дороги М-05 «Київ-Одеса», у зв`язку з порушенням тимчасової схеми організації дорожнього руху.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема відповідно до пункту 7 цієї статті, перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до п. 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 29 грудня 2021 р. № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

У зв`язку з наведеним, інспектор поліції мав всі законні підстави для зупинки автомобілю позивача та для перевірки документів.

Таким чином, доводи позивача, викладені у позовній заяві про безпідставність зупинки автомобілю, безпідставність перевірки документів, а також про порушення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, як особи, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження наявними у справі доказами, у звязку з чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.9, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департамент патрульної поліції; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: Є. М. Панасенко