Ухвала суду № 116350999, 17.01.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1561/21

УХВАЛА

17 січня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору, мотивуючи свою заяву тим, що постановою від 05.12.2023 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, що виданий 08.11.2023 року Залізничним районним судом у справі № 462/1561/21. Однак, при ознайомленні із матеріалами справи, ОСОБА_1 дізнався, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» при зверненні до суду із даним позовом не сплачувало судовий збір, а долучене до матеріалів справи платіжне доручення від 05.02.2021 року про сплату судового збору підтверджує, що такий сплачений у іншій справі - №462/566/21. Відтак, в частині стягнення судового збору виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Суд, ухвалив проводити розгляд заяви по суті за відсутності стягувача та боржника, оскільки згідно вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Вивчивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає, матеріали справи № 462/1561/21, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1, 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09.06.2021 року позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,які зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а - 58532 /п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять дві/ гривні 49 копійок заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.05.2017 року по 31.05.2020 року.

Стягнуто порівно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського комунального підприємства«Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а- понесені судові витрати в розмірі 2059 /дві тисячі п`ятдесят дев`ять/ гривень 80 копійок.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.10.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2021 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані послуги, визнано неподаною та повернено апелянту.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09.06.2021 року набрало законної сили.

За змістом ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На виконання рішення суду від 09.06.2021 року, 08 листопада 2023 року Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 .

05 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження №73519046 по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа.

Як вбачаєтьсяіз Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, погодженого постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року №8 судам було роз`яснено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально-правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як вбачається із рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09.06.2021 року, судом при ухваленні рішення вирішено питання судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Боржник ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, мотивував її тим, що при ухваленні рішення суду 09.06.2021 року суд помилково стягнув із нього судовий збір, оскільки долучене до матеріалів справи платіжне доручення від 05.02.2021 року підтверджує сплату судового збору ЛКП «Залізничнетеплоенерго» у іншій справі за № 462/566/21.

Суд критично оцінює такі доводи ОСОБА_1 , як підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки, згідно матеріалів справи №462/1561/21, на підтвердження понесених судових витрат судового збору у розмірі 2059 гривень 80 копійок ЛКП «Залізничнетеплоенерго» надано суду два платіжні доручення: №605 від 14.12.2020 року про сплату судового збору у розмірі 1891 гривня 80 копійок при зверненні до суду із даним позовом та платіжне доручення №180 від 05.02.2021 року про сплату судового збору у розмірі 168 гривень.

Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду судовий збір у розмірі 168 гривень було сплачено ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 05.02.2021 року відповідно до платіжного доручення №180 у справі №462/566/21 на виконання ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 02.02.2021 року у справі №462/566/21 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг про залишення позовної заяви без руху.

Водночас, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.03.2021 року позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у справі №462/566/21 повернено позивачу та роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Відповідно доположень ст.7Закону України«Про судовийзбір» сплаченасума судовогозбору повертаєтьсяза клопотаннямособи,яка йогосплатила заухвалою судув разі повернення заяви або скарги.

Як встановлено судом, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» не зверталося до суду із клопотанням про повернення сплаченого судового збору у справі №462/566/21, натомість повторно звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та така позовна заява зареєстрована судом, справі присвоєно єдиний унікальний номер справи - 462/1561/21.

Таким чином, при ухваленні рішення суду 09.06.2021 року судом було досліджено наявні у матеріалах справи докази.

Відтак, ОСОБА_1 не навів існування передбачених законом матеріально-правових та/або процесуально-правових підстав для визнання виконавчого листа виданого Залізничним районним судом м. Львова 08.11.2023 року таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не може бути задоволена, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 259, 432 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, або в порядку та строки, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Бориславський Ю. Л.