Ухвала суду № 116350292, 15.01.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/797/24

1-кп/308/38/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/797/24, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030002118 від 15.10.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, вважається не судимим, -

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12023071030002118 від 15.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою судді від 12.01.2024 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

15.01.2024 року від прокурора Ужгородської окружної прокуратури надійшло клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Подане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні, кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, санкція статті якого передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, без можливості заміни покарання на іспитовий термін чи звільнення від кримінальної відповідальності, та враховуючи розуміння підозрюваним ОСОБА_4 тяжкості та суворості покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому, вищеописаного діяння, існує реальний ризик того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Окрім того, існує ризик впливу на свідків, експертів і можливості вчинення нового злочину.

Отже, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наведені вище та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 на період судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання з викладеними в такому мотивами. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та ризики є реальними. Просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки ОСОБА_4 має намір влаштуватися на роботу і таким чином допомагати сім`ї.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження та вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 , згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 17.10.2023 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Рішенням Закарпатського апеляційного суду від 15.11.2023 року запобіжний захід було змінено на цілодобовий домашній арешт, строк дії якого було визначено до 11.12.2023 року.

Ухвалою слідчого судді строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту було продовжено до 15.01.2024 року.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 під час судового розгляду.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Судом враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відносить до категорії не тяжких злочинів, за який може бути призначено покарання від трьох до п`яти років позбавлення волі.

При розгляді клопотання слідчим суддею оцінено особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, офіційно ніде не працює, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей.

Також, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 має намір влаштуватися на роботу і таким чином матеріально допомагати сім`ї.

З огляду на фактичні обставини справи, тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_4 , саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт у нічний період доби, без застосування електронних засобів контролю строком на два місяці, призведе до виконання завдання кримінального провадження щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

За таких обставин, внесене прокурором клопотання підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314, 315, КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задоволити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з середньою-спеціальноюосвітою,тимчасово непрацюючого,одруженого,на утриманнітроє неповнолітніхдітей,вважається несудимим, обвинуваченогоу вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.286-1КК України,-запобіжний західу виглядідомашнього арештуу нічнийчас доби,без застосуванняелектронних засобівконтролю,строком надва місяці до13.03.2024року,заборонивши залишатимісце проживання,у періодчасу з22год.00хв.по 06год.00хв.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду, у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.;

- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою,

- не відлучатися з населеного пункту: Ужгородський район, Закарпатської області, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Строк дії ухвали складає 2 місяці з дня її проголошення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1