Рішення № 116348933, 16.01.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1376/23

Провадження № 2/342/86/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

з участю: секретаря судового засідання Матієк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02079-01/2023 від 03.01.2023,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 30) звернувся в суд до ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 02079-01/2023 в сумі 46810,00 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивував тим, що що 03 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02079-01/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Зазначає, що 31.05.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №31052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №31052023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги в сумі 46810 грн, з яких: 12400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34410 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. Зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 31.05.2023, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою від 09 листопада 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі; справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в судове засідання не з`явився. В поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені для розгляду даної справи жодного разу не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся шляхом надіслання судових повісток про виклик в судові засідання, які були призначені для розгляду даної справи, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (судових повісток).

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про завершення розгляду справи за відсутності відповідача, з ухваленням заочного рішення.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за цим договором.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, та суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 03.01.2023 укладено кредитний договір №02079-01/2023.

Згідно п.п.1.1.,1.2 договору сума фінансового кредиту - 12400 грн. 00 коп. Кредит надається строком на 20 днів, тобто до 22.01.2023.

Згідно п.п.1.3 договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу.

Згідно п.п.4.3 у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатках до цього Договору, проценти, передбачені в п.2.3 продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.

У додатку № 1 до договору від 03.01.2023 визначена сума процентів в розмірі 6200 грн, виходячи із процентної ставки на рівні 2,5 % на день та сукупна вартість кредиту в розмірі 18600 грн.

31 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 31052023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФЕ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №31052023 від 31.05.2023 та розрахунку заборгованості за кредитним договором №02079-01/2023 від 03.01.2023 сума заборгованості боржника ОСОБА_1 за основною сумою боргу: 12400 грн; сума заборгованості за відсотками: 34410 грн; сума заборгованості за пенею: 0,00 грн. Всього 46810 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Вимогами ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за Кредитним договором № 02079-01/2023 від 03.01.2023, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 180 днів, так як сторони є вільними в укладенні договору, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

Установлено, що відповідно до умов Кредитного договору № 02079-01/2023 від 03.01.2023 та додатку до договору №1 сума кредиту становила 12400 грн, процентна ставка за користування кредитом в строк кредитування- 2,5% за день. Строк кредитування 20 днів та відповідно до п. 4.3. передбачено нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 180 днів.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 02079-01/2023 від 03.01.2023, вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за періоди, коли у позивача виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України, позивач не заявляв, а суд не має права виходити за межі предмету та підстав позову.

Суд бере до уваги розмір кредиту, строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитному договорі та додатку №1 до кредитного договору про графік розрахунку за кредитним договором прийшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за кредитним договором № 02079-01/2023 від 03.01.2023 становить 46810,00 грн, з яких: 12 400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34410 грн - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи те, що за умовами Кредитного договору № 02079-01/2023 від 03.01.2023, відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за кредитним договором № 02079-01/2023 від 03.01.2023, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, суд приходить до висновку, що заборгованість за основним боргом та за процентами за користування кредитними коштами, на підставі вищезазначеного кредитного договору підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2684 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 02079-01/2023 від 03 січня 2023 року в розмірі 46810,00 грн., з яких: 12400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34410,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання -АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Судове рішення складено 16.01.2024.

Суддя: Федів Л. М.