Ухвала суду № 116328449, 15.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

15 січня 2024 року №320/12073/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві що полягають в обмеженні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не застосовувати під час обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити перерахунок заборгованості з виплати пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перед ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2019 та до моменту такого перерахунку, без обмеження пенсії останнього максимальним розміром.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Далі, до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, про роз`яснення судового рішення, в якій заявник просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) строк 5 робочих днів для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

- за результатами розгляду звіту у разі невиконання рішення суду без поважних причин або неподання звіту про виконання судового рішення призначити судове засідання для вирішення питання про накладання керівника керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудряська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

- роз`яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 у наступному:

1. Чи підлягає пенсія ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) обчисленню та виплаті без обмеження максимальним розміром тільки за період з 01 грудня 2019 року до липня 2021 року;

2. Чи підлягає пенсія ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) обчисленню та виплаті без обмеження максимальним розміром у кожному місяці у якому таке обмеження могло б мати місце, починаючи з 01 грудня 2019 року:

3. Чи підлягає пенсія ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повторному обмеженню максимальним розміром у випадку якщо до складу пенсії будуть включені нові складові, доплати, проведена індексація або у випадку будь-якого іншого підвищення розміру пенсії чи її складових.

В обґрунтування вимог заявник зазначив, що на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 25.05.2023 - основний розмір пенсії позивача був перерахований, а сума до виплати була обмежена десятьма прожитковими мінімумами.

З наявних в матеріалах справи матеріалів судом встановлено, що 25.05.2023 Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішення в адміністративній справі №320/12073/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги задоволені.

05.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 = у справі №320/12073/23.

31.08.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві було повернуто скаржнику.

У зв`язку із набранням зазначеним рішенням законної сили, позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду у добровільному порядку.

06.09.2023 відповідач надав відповідь на зазначену заяву, у якій повідомив, що пенсія позивача буде й надалі виплачуватись з обмеженням максимальним розміром, оскільки рішенням суду не покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку без обмеження її максимальним розміром, що підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.09.2023 № 2600-0202-8/173835.

08.09.2023 відповідач надав відповідь про здійснений ним перерахунок на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23, що підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.09.2023 №2600-0202/8/176562.

09.10.2023 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №320/12073/23.

12.10.2023 позивачем засобами поштового зв`язку була направлена заява про примусове виконання рішення суду у справі №320/12073/23.

18.10.2023 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчуком Костянтином Ростиславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73073452 щодо примусового виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23, якою, зокрема, боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

09.11.2023 позивачем засобами поштового зв`язку отримано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича 03.11.2023 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду станом на 03.11.2023 та ненадання до відділу інформації про повне та фактичне виконання рішення суду без поважних причин, з якої позивач дізнався про порушення свого права Відповідачем. Зазначеною постановою Головне управління Пенсійного фонду України також повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду та зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Не погоджуючись з вказаними вище діями пенсійного органу в ході виконання судового рішення, позивач звернувся до суду з даною заявою.

Розглянувши подану представником позивача заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи питання щодо роз`яснення рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вбачається, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

З аналізу ст.254 КАС України вбачається, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

При цьому, процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

В свою чергу, з урахуванням вказаного, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Виходячи з аналізу поданої позивачем заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі виконання судового рішення було застосовано до максимального розміру суми пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами.

В свою чергу, суд звертає увагу, що приймаючи рішенням від 25.05.2023 суд Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не застосовувати під час обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити перерахунок заборгованості з виплати пенсії починаючи з 01.12.2019 та до моменту такого перерахунку, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Аналізуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідачем безпідставно було обмежено суму максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне звернути увагу, що принцип «належного урядування» має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу «належного урядування» забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип «належного урядування» підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онерїлдіз проти Туреччини» [ВП], заява N 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онерїлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі», п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п.40, від 13.12.2007, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі», п.69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.53, та «Тошкуце та інші проти Румунії», п.38).

Таким чином, з огляду встановлення в ході судового розгляду обставин відсутності підстав для застосування при перерахунку та виплаті щодо пенсії позивача обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, суд вважає за необхідне роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що перерахунок та виплата ОСОБА_1 пенсія має здійснюватись без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у разі зміни розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Щодо вимог ОСОБА_1 в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 та накладення штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі не подання такого звіту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, згідно з вказаною статтею судовий контроль за виконанням судового рішення передбачає зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення; можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту; розгляд позовних заяв в порядку ст.287 КАС України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Так, суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №820/1560/17, від 07.11.2019 у справі №361/11754/13-а, колегії суддів дійшли висновку, що «зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанцій можуть лише під час прийняття рішення у справі.»

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши аргументи та доводи позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині встановлення судового контролю, а тому наступні вимоги позивача задоволенню не підлягають, а саме:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) строк 5 робочих днів для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №320/12073/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

- за результатами розгляду звіту у разі невиконання рішення суду без поважних причин або неподання звіту про виконання судового рішення призначити судове засідання для вирішення питання про накладання керівника керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудряська, 16, ідентифікаційний код: 42098368) штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241 - 243, 248, 254, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368), що перерахунок та виплата ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії має здійснюватись без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у разі зміни розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.