Рішення № 116328347, 15.01.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. справа № 300/6013/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Окуневич М.В. в інтересах ОСОБА_1 (далі позивачка) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідачі) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2023 №926100135773, зобов`язання перевести на пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 28.06.2023 із застосовуванням при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 у розмірі 12236,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці протиправно відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивачка зазначила, що переведення з одного виду пенсії на інший відбувається у межах одного закону, а вона звернулася 28.06.2023 за призначенням пенсії згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування вперше, у зв`язку з чим для визначення розміру пенсії необхідно враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн., а не застосовувати показник середньої заробітної плати, який враховується під час призначення попереднього виду пенсії. Просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представники відповідачів скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно яких просили в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачці вперше було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення 05.09.2007, а з 28.09.2020 за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Надалі 28.06.2023 позивачка звернулася до пенсійного органу про перехід на інший вид пенсії, проте у зв`язку із ненаданням окремих документів підстав для перерахунку пенсії не було. Тому Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно прийнято оскаржуване рішення від 04.07.2023 №926100135773. Вказали, що оскільки 28.09.2020 року вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, то підстави застосовувати показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки відсутні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, установив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2007 призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до поданої заяви від 28.09.2020 позивачці призначена 28.06.2020 пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

28.06.2023 позивачем подано заяву про перехід на пенсію за іншим законом (а.с. 12).

Одночасно позивачкою подано заяву від 28.06.2023 про застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки (а.с. 13).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.07.2023 №926100135773 позивачці відмовлено у призначенні (перерахунку пенсії) та зазначено, що вона отримує пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку із ненаданням інших документів підстав для перерахунку пенсії не має (а.с. 16-17).

Листом від 05.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомлено позивача, шо відповідно до поданої заяви їй 28.09.2020 призначено пенсію за віком, застосування іншого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, при такому переході відповідно до норм чинного законодавства не передбачено, оскільки такий показник застосовується при первинному призначенні пенсії (а.с. 14-15).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, з урахуванням норм матеріального права, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 6 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закону №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

За Законом №1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV). Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення вказаного Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 16 Закону №1058-ІV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно часини 1 статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до статті Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, яка призначена саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вказаним Законом.

Тому, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, ОСОБА_1 05.09.2007 призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.

28.06.2020 позивачці згідно поданої заяви було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV після досягнення нею 59 років 6 місяців. При призначенні даної пенсії відповідачем застосовано показник заробітної плати за 2014-2016 роки.

28.06.2023 позивачкою подано заяву про перерахунок розміру її пенсії із застосуванням показника середнього заробітку для обчислення пенсії, який застосовується у 2023 році для призначення пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.07.2023 №926100135773 відмовлено у призначенні (перерахунку) пенсії.

Відтак, на переконання суду, зазначене рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки, як встановлено судом, 28.09.2020 позивачці згідно раніше поданої заяви вже була призначена пенсія за віком до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З урахуванням викладено, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 28.06.2023 із застосовуванням при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022.

Проте, відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при призначенні пенсії за віком у 2020 році відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправними, оскільки при призначенні пенсії вперше, відповідно до вказаного Закону, повинен враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), а тому порушене права позивача має бути відновленим.

Так, суд зазначає, що відповідно до вищезазначених норм права, у даному випадку мало місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, як про це зазначено відповідачем.

Отже, відповідач на підставі заяви позивача про призначення пенсій за віком, повинен був здійснити саме призначення пенсії, а не переведення на інший вид пенсії згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.

Таким чином, оскільки 28.09.2020 позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування вперше, то має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), тобто за 2017-2019 роки.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 24.06.2021 року у справі №243/8903/16-а, від 09.06.2021 року у справі №367/1276/17.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 87 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене, суд з метою належного способу захисту порушеного права позивачки суд дійшов висновку про необхідність визнання дій протиправними щодо застосування під час призначення 28.09.2020 пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату позивачці з 28.09.2020 пенсії із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, з урахуванням виплачених сум.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тому слід за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 536,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування під час призначення 28.09.2020 ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняз урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 28.09.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, із застосовуваннямсередньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код в ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, Київська область, 04053.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.