Ухвала суду № 116327198, 18.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2023 року Справа № 160/30597/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, поданий представником позивача адвокатом Шпаковою Тетяною Сергіївною, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0235510701 від 21.08.2023р. Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, складене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» на підставі акту податкової перевірки №0235510701 від 21.08.2023р. згідно якого збільшено податковий борг з податку на прибуток підприємств на 1 995 973 грн та виключити зазначений борг з даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу Головного Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0235490701 від 21.08.2023 р. Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області складене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» на підставі акту податкової перевірки №0235490701 від 21.08.2023 р. згідно якого нараховано 519 687,00 грн штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, складене на підставі акту перевірки №0235490701 від 21.08.2023 р. щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 078 748,00 грн та виключити зазначений борг з даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу Головного Управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 вищевказаний адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог з наданням відповідних доказів відповідно до вимог КАС України, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; - оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі їх відсутності у позивача обґрунтоване клопотання про його витребування відповідно до вимог КАС України; - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 07.12.2023 о 21:34 надіслано одержувачу ТОВ «КВВ ГРУПП».

За приписамичастини 1 статті 18 КАС Україниу судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст. 18 КАС України).

Відповідно до частин 5-7 статті 18 КАС України, зокрема, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст.251 КАС України).

На підставі вищенаведених норм та обставин, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 08.12.2023 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Крім того, копію зазначеної ухвали та Акту від 21.11.2023 №1013 направлено 08.12.2023 позивачу засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти позивача та представника позивача, зазначену особисто в позовній заяві. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 13.12.2023.

13.12.2023 від представника позивача адвоката Шпакової Тетяни Сергіївни до суду надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано:

- заяву про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Позивачем звернуто увагу суду на те, що у зв`язку із збройною агресією Російської федерації та постійними обстрілами території нашої держави та інфляцією, у великої кількості українських підприємств у декілька разів зросли витрати на належне здійснення своєї господарської діяльності, у той же час як прибутки зменшуються. З огляду на вищевикладене, TOB «КВВ ГРУПП» вбачає за необхідне зазначити, що враховуючи воєнний стан в країні, а також активні бойові дії, майновий стан заявника, ТОВ «КВВ ГРУПП» не має можливості сплатити суму судового збору у вказаний судом строк, однак, приймаючи до уваги що вказаний позов стосується оскарження нарахування податкового боргу у значному розмірі (загалом 4 594 408 грн), ця справа має надважливе значення для ТОВ «КВВ ГРУПП» та потребує судового розгляду.

-уточнена позовна заява з аналогічними позовними вимогами, до якої додано додаткові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі й копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.08.2023 №0235510701, №0235490701 та №0235490701.

Вирішуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з положеннями частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18.

Велика Палата Верховного Суду в означеній постанові наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

«При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.

Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.».

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору та/або відстрочення його сплати насамперед треба враховувати майновий стан особи, тому, відповідно, позивач має довести, що через свій майновий стан не може сплатити судовий збір.

Так, суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Воєнний стан на час вирішення судом питання про відкриття провадження неодноразово продовжено відповідними Указами та триває.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог чинного законодавства щодо сплати судового збору для юридичних осіб, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього підприємства.

Однак, заявник, посилаючись на воєнний стан як на підставу неможливості сплатити судовий збір при зверненні до суду, не надає до суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилаються у клопотанні, зокрема, воєнний стан в країні, активні бойові дії, в тому числі на території, на якій проводить діяльність позивач, майновий стан заявника, тощо. Крім того, будь-яких доказів, що сплата судового збору у розмірі 26 840 грн стане для ТОВ «КВВ ГРУПП» значним економічним тягарем до суду також не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у зв`язку з ненаданням доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається як на підставу для звільнення/відстрочення сплати судового збору, такі обставини, не можуть бути визнані судом підставою для відстрочення сплати позивачу судового збору за подання до суду цього адміністративного позову.

Таким чином, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Отже, у встановлений судом строк, а саме: до 13.12.2023, позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд зазначає, що станом на 18.12.2023 позивач не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.

З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КВВ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з матеріалами адміністративного позову та уточненого адміністративного позову.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно