Рішення № 116327145, 16.01.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/32133/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1, пенсійний орган), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2, пенсійний орган) про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 29.09.2023 №033050002798 щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII протиправним та скасувати його; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення з заявою (25.09.2023) зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою від 25.09.2023 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.09.2023 за №7.3-22-55/131 та №7.3-22-551/132, виданих Волинською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсії по віку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV. Позивач, 25 вересня 2023 року, звернувся до територі ального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згі дно Закону України Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року, надавши всі необхідні документи, на що ГУ ПФУ у Вінницькій області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 29 вересня 2023 року № 033050002798, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Уважаючи дії пенсійного органу щодо не зарахування до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020 та визначення розміру пенсії відповідно до наданих із заявою від 25 вересня 2023 року довідок про складові заробітної плати для призначення пен сії державного службовця від 22.09.2023р. за №7.3-22-55/131 та №7.3-22-551/132, виданих Волинською митницею, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву від 14 листопада 2023 року №93282/23 представник ГУ ПФУ у Вінницькій області позовних вимог не визнав, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 29 вересня 2023 року прийнято рішення № 033050002798 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» , у зв`язку з незарахуванням до стажу державної служби періоду роботи позивача в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020 . При цьому зауважив, що робота в митних органах не є стажем роботи на посадах державного службовця в розумінні Закону України №889, що надає право на призначення пенсії за Законом №889. Адже відповідно до ст.3 Закону №889, його дія не поширюється, окрім інших, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Станом на 01.05.2016 року позивач не займав посаду державного службовця та в трудовій книжці відсутні відомості про встановлення за займаною посадою відповідного рангу державної служби.

Стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України станом на 01.05.2016 року складає 5 років 7 місяців 23 дні (з 12.10.1994 року по 03.11.1999 року та з 01.06.2013 року по 30.12.2013 року). Періоди роботи з 04.11.1999 року по 31.05.2013 року та з 31.12.2013 року по 03.04.2020 року не можуть бути враховані до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, оскільки у вказані періоди позивачу присвоювалися персональні звання. Відтак, позивач не має стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016р. (на момент набрання чинності Законом №889 ), тому норми а ні пункту 10, а ні пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, не дотримуються.

Крім того зазначив, що в частині зобов`язання здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданих довідок на час розгляду даної справи його права також не порушені, оскільки позивач не отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та йому не здійснено розрахунок такої пенсії.

З наведених підстав просить у задоволенні позовних вимог в повному обсязі відмовити.

Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 23).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 25 вересня 2023 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII .

До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав копії необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке своїм рішенням від 29.09.2023 №033050002798 відмовило у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (арк. спр. 8), посилаючись на те, що згідно поданих документів та матеріалів пенсійної справи, станом на 01.05.2016р. ОСОБА_1 не перебував на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Законом України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016 складає 5 років 07 місяців 23 дні (з 12.10.1994 по 03.11.1999 та з 01.06.2013 по 30.12.2013). Періоди роботи з 04.11.1999 по 31.05.2013 та з 31.12.2013 по 03.04.2020 року не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику відповідно до частини другої статті 573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст.573 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу".

ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №033050002798 від 29 вересня 2023 року про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 цього ж розділу визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, необхідною умовою для одержання пенсії державного службовця, у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №889-VIII, є наявність у особи 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII , можуть розраховувати дві категорії осіб:

-державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 01.05.2016 року обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону т3723 та актами КМУ;

-особи, які на день набрання чинності Законом №889, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною 18 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку (частина 18 статті 37 Закону №3723-XII).

До набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (до 1 травня 2016 року) посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначалися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 (далі Порядок №283).

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 (чинним до набрання законної сили Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця відповідач зазначив недостатність у позивача стажу державної служби у зв`язку з тим, що період роботи в органах митної служби не зараховується до стажу державної служби.

Позивач працював в органах митної служби, що підтверджується записами у трудовій книжці та довідкою Волинської митниці Державної митної служби України від 12 вересня 2023 року №7.3-12/52-164 (арк.спр. 12-17, 18-19).

Як випливає із зазначеної довідки та вбачається з записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 23 серпня 1977 року, позивач, з 12.10.1994 (наказ про призначення від 12.10.1994 №362-к) по 03.04.2020 (наказ про звільнення від 30.03.2020 №178-о) дійсно працював на Ковельській, Ягодинській та Волинській митницях.

31.05.1995 ОСОБА_1 прийняв присягу державного службоця, про що свідчать записи в трудовій книжці. (арк.спр.13)

Згідно наказу №660-к від 04.11.1999 позивачу з 04.11.1999 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу(арк.спр. 14)

З 31.01.2002 ОСОБА_1 присвоєно персональне звання "Радник митної служби ІІІ рангу"(арк.спр.14 зворот).

З 01.04.2004 позивачу з 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу(арк.спр. 14)

З 25.06.2005 позивачу наказом 232 від 29.06.2005 присвоєно персональне звання "Радник митної служби ІІІ рангу" (арк.спр. 14)

З 19.06.2009 позивачу присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу» (наказ ДМСУ №1124к від 19.06.2009).

01.06.2013 позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця (арк.спр. 15 зворот).

Як убачається з трудової книжки позивача (арк.спр. 16), 31.12.2013 йому присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу» (наказ №528о від 31.12.2013).

28.01.2020 ОСОБА_1 присвоєно 05 ранг державного службовця (арк.спр. 16 зворот).

Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.

Стаття 156 Митного кодексу України 1991 року (набрав чинності 1 січня 1992 року) передбачала, що працівник митного органу України є представником державного органу.

Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.

Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (набрав чинності 1 січня 2004 року) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Частиною першою статті 569 Митного кодексу України 2012 року (набрав чинності 1 червня 2012 року) встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Відповідно до статті 588 Митного кодексу України 2012 року, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Частиною другою статті 588 Митного кодексу України 2012 року визначено, що пенсійне забезпечення працівників органів доходів і зборів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.

З наведених норм частини вісімнадцятої статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 2 Порядку №283 та Митних кодексів України вбачається, що перебування на посадах митної служби, які передбачають присвоєння спеціального звання, перебування на посадах керівних працівників і спеціалістів органів митного контролю зараховується до стажу державної служби, який відповідно дає право на отримання пенсії державного службовця.

Крім того, чинним пунктом 7 частини другої статті 46 Закону №899-VIII передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Також, згідно з чинним на час звернення із заявою пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, встановлено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Однак, незважаючи на наведені положення законодавства України, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області під час розгляду заяви позивача про переведення його на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" не з`ясувало чи відносяться посади, на яких він працював, до посад на яких присвоюються спеціальні звання та чи присвоювались позивачу спеціальні звання, чи відносяться посади на яких працювала позивач до керівних чи до посад спеціалістів, не дослідило посадові інструкції щодо спірних посад, що призвело до неналежного обрахування стажу позивача, та як наслідок, призвело до відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця.

На підставі викладеного суд, дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (25.09.2023), з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Волинською митницею від 22.09.2023 за №7.3-22-55/131 та №7.3-22-551/132 суд зазначає наступне.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому такі вимоги є передчасними.

Відтак, суд дійшов висновку, що питання про перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.09.2023 №033050002798 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов`язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення із заявою, з 25 вересня 2023 року з врахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020, відтак, позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно достатті 244 КАС Українисуд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов підлягає до задоволення частково, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Вінницькій області (яким винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії) необхідно стягнути судовий збір в сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок), який сплачений відповідно до квитанції № 9320-6442-8897-1522 від 12 жовтня 2023 року (арк. спр. 6) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою .

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29 вересня 2023 року №033050002798 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 25 вересня 2023 року зарахувавши ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 12.10.1994 по 03.04.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст рішення складено та підписано 16 січня 2024 року.