Рішення № 116326776, 15.01.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2024 р. Справа № 120/16105/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що його довіритель перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 гривень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 120/4578/21-а, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії із урахуванням довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 2639/4.2-21 від 26 березня 2021 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

На виконання цього судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, проте під час такого припинено виплату щомісячної доплати.

На думку представника позивача, проведення перерахунку пенсії його довірителю на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 120/4578/21-а не може бути розцінено як проведення перегляду (перерахунку) пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», адже у цьому абзаці йдеться про перегляд (перерахунок) пенсії на виконання вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З огляду на викладене позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою від 25 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 жовтня 2023 року надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області на офіційну електронну адресу 25 жовтня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Проте у встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

А тому на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713, якою установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

На виконання вимог цієї постанови позивачеві з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 гривень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 120/4578/21-а, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії із урахуванням довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 2639/4.2-21 від 26 березня 2021 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

На виконання цього судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, проте під час такого припинено виплату щомісячної доплати.

15 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив поновити виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року № 713.

Листом відповідача від 26 травня 2023 року заявника повідомлено про відсутність підстав для продовження виплати такої доплати з огляду на те, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/4578/21-а здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . При цьому під час проведення такого перерахунку розмір пенсії збільшився більше, ніж на 2000 гривень, а тому відпали підстави для продовження виплати доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

На реалізацію частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Водночас 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі Постанова № 713).

У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.

Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивачеві виплачувалась передбачена Постановою № 713 щомісячна доплата в сумі 2000 гривень з 01 липня 2021 року, проте після проведеного перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 120/4578/21-а, відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 йому припинено виплату щомісячної доплати, оскільки основний розмір пенсії позивача підвищився більше, ніж на 2000 гривень.

Ключовим питанням для правильного вирішення цієї справи є з`ясування того чи застосовні положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення.

Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Кабмін у пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.

При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов`язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Відтак, на думку суду, у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений органом Пенсійного фонду саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), але аж ніяк не на виконання судового рішення.

На користь таких висновків вказує та обставина, що здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення свідчить про відновлення прав заявника у зв`язку із порушенням таких в даному випадку пенсійним органом, а тому безпідставно стверджувати, що правила абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 застосовні і в тому випадку, якщо перегляд (перерахунок) пенсії відбувся на виконання судового рішення.

Більше того, Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову № 713, не міг (та й не повинен) передбачити того, що пенсія особам буде перераховуватися (переглядатися) на виконання рішення суду, що додатково свідчить про те, що у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 йдеться про перерахунок (перегляд) пенсій, що здійснюється в порядку, що передбачений нормативно-правовими актами, а не на виконання рішень судів.

Таким чином, після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 120/4578/21-а, яким відповідача зобов`язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру (здійснити перерахунок на підставі оновленої довідки), і нового перерахунку пенсії позивача з підстав, визначених Законом № 2262-ХІІ, відповідач не проводив.

Тобто, в даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, а не проведення перерахунку пенсії у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який, на переконання суду, полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а в перерахунку у зв`язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Відтак, оскільки після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту порушених прав позивача, тому пенсійним органом протиправно припинено виплату позивачеві щомісячної доплати, що передбачена Постановою № 713.

Подібні висновки викладені і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22.

Так, у цій постанові суд касаційної інстанції зазначив наступне: "Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені обставини, а також врахувавши висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, суд дійшов висновку визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення виплати позивачеві з 20 квітня 2023 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".

Водночас вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині припинення щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" задоволенню не підлягає, адже бездіяльність має прояв пасивної поведінки відповідного суб`єкта. Натомість відповідач припинив виплату щомісячної доплати, а згодом відмовив у поновленні виплати такої доплати, чим допустив активні дії.

Зважаючи на визнання судом протиправних дій відповідача щодо припинення виплати позивачу з 20 квітня 2023 року щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень, а тому відповідача слід зобов`язати поновити з 20 квітня 2023 року виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Окрім того, слід наголосити на тому, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, який в даному випадку становить шість місяців, адже з цим позовом до суду він звернувся 20 жовтня 2023 року, а виплату щомісячної доплати до пенсії просить поновити з 20 квітня 2022 року. Тобто позивач вчасно (протягом шести місяців з дня припинення виплати такої доплати) звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 858,88 гривень, що підтверджується квитанцією від 20 жовтня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 858,88 гривень, а тому на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 429,44 гривень.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 858,88 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, пунктом 3.1 розділу 4 договору про надання правової допомоги № 19/10/23 від 19 жовтня 2023 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сіроштаном Р.В., передбачено, що за правничу допомогу, передбачену в пункті 1.2 параграфу 1 договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеною додатком 1 до цього договору за домовленістю у фіксованій грошовій сумі в якості 100% передоплати в розмірі 3000 гривень.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 23 від 19 жовтня 2023 підтверджується сплата позивачем адвокату коштів в сумі 3000 гривень.

Водночас, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 3000 гривень є досить завищеними.

Зі змісту пункту 1.2 договору № 19/10/23 від 19 жовтня 2023 року слідує, що більшість зазначених у такому пункті послуг охоплювалися єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної ним роботи (наданих послуг) є неспівмірним із складністю такої роботи.

Відтак послуги, що надавалися на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги, пов`язані із складанням позовної заяви, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.

Крім того, адміністративна справа №120/16105/23 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, а тому суд вважає, що такий розмір є досить завищеним.

Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 2000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Водночас правила розподілу усіх судових витрат визначені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми понесених витрат на професійну правничу допомогу і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 20 квітня 2023 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити з 20 квітня 2023 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду в повному обсязі складено 15.01.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович