Вирок № 116325160, 16.01.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/29/24Справа №447/3537/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2024 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві Львівської області об`єднане кримінальне провадження №12020145360000091, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.11.2020р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.4 ст.185 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 10.11.2020 о 18:00год. в ході виниклого раптового умислу на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в під`їзді №3 на першому поверсі, що за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів , з метою отримання неправомірної вигоди, шляхом вільного доступу, скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав дитячу коляску марки «Roan Marita» темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_6 , вартістю 2566,67грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що у зв`язку із вторгненням Російської Федерації на територію України та відповідно до Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022року №64/202, затвердженого Законом України « Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022року №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан, вчинив крадіжку чужого майна.

Закон розроблено відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з метою забезпечення продовження строку дії воєнного стану в Україні у зв`язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України, а також про те, що відповідно до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до КК України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану за наступних обставин. ОСОБА_4 28.08.2023, приблизно о 10:15 год., проходячи повз ТРЦ «Новий», що по пр. Шевченка 30 «А», у м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, побачивши на лавці, яка розташована біля торгового центру дитячий рюкзак-сумку, саме тоді у нього виник умисел на повторне вчинення крадіжки. В подальшому, ОСОБА_4 керуючись прямим умислом на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають особи, які могли б зашкодити його кримінально-протиправним діям, викрав із лавки рюкзак-сумку потерпілої ОСОБА_7 , вартістю 472,80 грн., в якій знаходився мобільний телефон «Samsung» « Galaxy S10» модель «SM -G973F/DS» 8/128 Гб, вартістю 4 499,67 грн. та чохлом накладкою, вартістю 100,00 грн., та покинув місце вчинення злочину із викраденим майном, якими розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 5 072,47 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану вчинив повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В пред`явлених обвинуваченнях за ч.1 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному.

Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях та беручи до уваги, що прокурор також не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, являється пенсіонером, за місцем проживання характеризуються посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро розкаявся, відсутність претензій зі сторони потерпілих, що є обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статтей за якими він обвинувачується, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст.75,76 КК України.

Стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертиз

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Вирішуючи питання заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, то, приймаючи до уваги вимоги ст.377 КПК України, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобов`язання та вбачає підстави для звільнення обвинуваченого з під варти у залі суду.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання

за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі,

за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі,

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю - 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши ОСОБА_4 з під варти в залі суду негайно з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: протягом строку дії запобіжного заходу не відлучатися із м.Новий Розділ, Стрйиського району Львівської області без дозволу прокурора чи суду та повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 2892,70 грн.

Скасувати ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 13.11.2020року .

Речові докази по справі: DVD-R диск із записом крадіжки рюкзака-сумки - залишити при матеріалах кримінального провадження; металевий каркас від коляски синього кольору з чотирьома колесами - повернути ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1