Ухвала суду № 116324109, 23.12.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15631/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, шлюб розірвано, має на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023100070002588 від 21.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100070002588, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. 22.12.2023 органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах військового стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2023 приблизно о 21 год. 48 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на території АЗС «БРСМ», що належить ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705), розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Новомостицька, 23. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах військового стану, що належить ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР». Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , 21.12.2023 приблизно о 21 год. 49 хв., перебуваючи на території вище вказаної АЗС, таємно взяв з вітрини товар, а саме 2 пластикові каністри, об`ємом 20 літрів, вартістю 200,00 грн. за одиницю (без урахування ПДВ), загальною вартістю 400,00 грн.. Після чого, тримаючи в руках викрадений товар, попрямував до виходу з території АЗС, але територію вказаного АЗС не покинув, оскільки був затриманий працівниками ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР». Таким, чином, ОСОБА_5 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході з приміщення магазину був затриманий працівниками АЗС «БРСМ». Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази: 1) протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 21.12.2023; 2) протокол огляду місця події від 21.12.2023; 3) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2023; 4) довідка про вартість викраденого майна; 5) протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.12.2023; 6) протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2023; 7) повідомлення про підозру від 22.12.2023; 8) протокол огляду відео запису від 22.12.2023; У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, оскільки злочин вчинено під час воєнного стану. Враховуючи зазначені обставини, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наступним ризикам: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; може впливати на свідків з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин. На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження. Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, просив застосувати саме цей запобіжний захід, оскільки у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не забезпечить запобігання встановленим ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, посилаючись на те, що ризики не доведені, підозрюваний проживає в Києві, має цивільну дружину та дитину, тобто стійкі соціальні зв`язки, працює неофіційно та утримує родину, а тому вдень щоб мав можливість працювати.

Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що він працює неофіційно таксистом та на будівництві, йому треба утримувати цивільну дружину та дитину. Додав, що він визнає себе повністю винним, щиро кається, готовий співпрацювати зі слідством, не буде переховуватись від слідства та буде з`являтись на виклики до слідчого та суду.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим відділом СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070002588, розпочате 21.12.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

22.12.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах військового стану

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 185 ч. 4 КК України, віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Щодо обгрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного в клопотанні злочину слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Наявність ризиків та їх обґрунтованість.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, на підтвердження наявності на утриманні дитини не підтверджено матеріалами справи, працює неофіційно, а тому є достатня вирогідність того, що вважає, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватись від слідства та суду.

Ризик впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає неактуальним, оскільки підозрюваний повністю визнає себе винним та щиро кається, викрадене майно вилучено у підозрюваного та передано на відповідальне зберігання власнику.

Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя вважає, що даний ризик не доведеним прокурором.

Таким чином, в судовому засіданні достеменно підтверджується наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Обираючи такий запобіжний захід, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини злочину та його наслідки.

Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його наслідки та характер злочинних дій (закінчений замах на крадіжку, вартість викраденого майна - 400,0 грн., повернення викраденого майна власнику), особистість підозрюваного та визнання ним своєї вини, вважає за необхідне застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладанням обов`язків.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід, як домашній арешт у нічний час, забезпечить дотримання підозрюваного процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме домашній арешт у визначений час, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою його місця проживання, та покласти встановлені ст.194 ч.5 КПК України обов`язків. Вказаний запобіжний захід повністю забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Порядок заміни запобіжного заходу підозрюваному роз`яснений та він йому зрозумілий.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 309,395 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в клопотанні слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , погодженому прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - у період часу з 22.00 год. кожного дня до 08.00 год. наступної доби, за виключенням часу прямування до укриття та перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою на визначений посадовою особою час;

2) не відлучатись із м.Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання ухвали та порядок заміни запобіжного заходу.

Виконання ухвали в частині контролю за перебуванням підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом доручити Подільському УП ГУ НП в місті Києві.

Копію ухвали скерувати начальнику Подільського УП ГУ НП в місті Києві та слідчому СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві - для організації виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.

Строк дії ухвали - по 22 лютого 2024 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1