Ухвала суду № 116324090, 16.01.2024, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11556/23

У Х В А Л А

16 січня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у межах указаного кримінального провадження, з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого обґрунтовано тим, що метою застосування запобіжного заходу стосовно останнього є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків з метою зміни ними показів. Вказав, що у разі обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде неможливо запобігти наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

Захисники та обвинувачений у судовому засіданні заперечували проти задоволення указаного клопотання як необґрунтованого, просили застосувати більш м`який запобіжний захід. До матеріалів провадження долучили копію трудової книжки ОСОБА_4 , копію свідоцтва про народження, копію диплома ОСОБА_4 , копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 .

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2023 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.01.2024 включно.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, судом не встановлено, у зв`язку з чим для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно дійти висновку про наявність підстав на даній стадії судового розгляду для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе заставу, визначену ухвалою слідчого судді від 06 жовтня 2023 року в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зменшити до 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 15 березня 2024 року включно.

Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 06.10.2023, зменшити до 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1