Рішення № 116322388, 15.01.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22215/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та судових витрат,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та судових витрат звернувся представник ТзОВ «Фінансова компанія «Гефест» у якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, м.Київ, вул.Брановицького Ігоря, 3) три проценти річних та інфляційні втрати в розмірі 61441,34 грн. за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року у справі №2-6579/10 та стягнути пропорційно з відповідачів судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в сумі 2684 грн.

В судове засідання представник позивача не зв`язався, просив суд провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 23 листопада 2010 року по цивільній справі №2-6579/10 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги позивача задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по кредиту, згідно договору про надання споживчого кредиту від 31 травня 2007 року №11162018000 в сумі 93045,75 грн. та судові витрати в сумі 1050,46 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2021 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», стягувач публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником задоволено; замінено стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі №2-6579/10 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором згідно рішення Рівненського міського суду 23 листопада 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, адреса реєстрації 01042 м.Київ, вул.Брановицького Ігоря, буд.3).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2023 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено; замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому листі з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року в справі №2-6579/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість згідно рішення суду відповідачами не погашена.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.

Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11 квітня 2018 року по справі №758/1303/15-ц надано висновки про правильне застосування норм права, де вказано, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язання.

За змістом статей 524,533-535, 625 ЦК України грошовим зобов`язанням є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора».

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, зокрема й для відповідачів, та з огляду на те, що відповідачі порушили грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Правомірність застосування ст.625 ЦК України в разі прострочення виконання боржником рішення суду підтверджена також у наступних постановах: постанові Верховного Суду України у складі Великої Палати від 16 травня 2018 року по справі №686/21962/15-ц; Постановах Верховного Суду у справах №310/5419/15-ц від 11 липня 2018 року; №463/4711/15 від 04 липня 2018 року; №703/4704/15-ц від 28 лютого 2018 року; №361/7939/2015 від 06 серпня 2018 року.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нарахувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 06 серпня 2018 року по справі №361/7939/2015ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням та інших витрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплатити не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Оскільки внаслідок зволікання відповідача з виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі №2-6579/10 сума коштів, що згідно рішення суду підлягала стягненню за період часу, протягом якого відповідачами вказане рішення суду не було виконано, знецінилась внаслідок девальвації, таким чином позивач вправі вимагати від відповідачів застосування наслідків порушення виконання рішення суду у вигляді сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У викладеному в позовній заяві розрахунку станом на 23 лютого 2023 року розмір інфляційних втрат позивача за прострочення виконання грошових зобов`язань відповідачами становить 47606,85 грн., три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов`язань становить 13834,49 грн., а всього 61441,34 грн.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості наданим позивачем. Відповідачами вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду не подано, а тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.10,18,12,263,264,265,268,273,280,282-289,354ЦПК України,ст.ст.526,598,599,625,1050ЦК України,суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та судових витрат задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2 на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, м.Київ, вул.Брановицького Ігоря, 3) три проценти річних та інфляційні втрати в розмірі 61441,34 грн. за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року у справі №2-6579/10 та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», м.Київ, вул.Брановицького Ігоря, 3, код ЄДРПОУ 42350033

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_2

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов