Рішення № 116321176, 15.11.2023, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2410/23

Провадження № 2-а/366/23/23

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2023 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозовій Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Іванків Київської області, справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Будьонного Віталія Сергійовича до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (даліПозивач) в особі свого представника адвоката Будьоного Віталія Сергійовича (далі Представник позивача) звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі Відповідач 1), Департамент патрульної поліції (даліВідповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30.07.2023 року на 127 кілометрі автодороги Н-22 у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_1 керував траснпортним засобом Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 , під`їжджаючи до блок-посту був зупинений співробітником поліції капралом поліції Катеринюк Ігорем Вікторовичем. Після зупинки транспортного засобу поліцейський зазначив, що начебто Позивач рухався у крайній лівій смузі при вільній правій, а тому порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху. На заперечення Позивача про те, що він виконував маневр випередження поліцейський уваги не звернув та в подальшому відносно ОСОБА_1 була винесена Постанова серії ЕАС № 7428224 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне праовпорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно з даною постановою ОСОБА_2 притягнутий до адміністратвиної відповідальності через те, що керуючи транспортним засобом, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій, при цьому не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, або розворот. Вказаною Постановою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністратвине стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, так як така, яка не містить доказів скоєння ним адміністративного правопорушення, а скаладється лише з постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідно до приписів ст. 251 КУпАП не є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач також посилається на те, що у разі, якщо на автодорозі тільки є дві смуги руху в одному напрямку (як у випадку 127-го кілометру автодороги Н-22), то для виконання маневру випередження водію необхідно буде зайняти крайню ліву смугу і це не буде порушенням п. 11.5 ПДР.

Згідно п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Отже, п. 11.5 ПДР не може застосуватися самостійно без врахування інших вимог ПДР, оскільки для визначення того, чиє права смуга вільною, необхідно враховувати: чи закінчив водій маневр випередження; чи може він здійснити перестроювання без створення небезпеки та перешкоди для інших учасників дорожнього руху; чи буде у випадку перестроювання у праву смугу дотримано безпечну дистанцію з урахуванням швидкості руху та дорожньої обстановки.

Проте, у випадку з оскаржуваною постановою працівник поліції притягнув Позивача до адміністративної відповідальності лише за сам факт руху у крайній лівій смузі, без урахування інших вимог ПДР.

Позивач вважає, що він не закінчив маневр випередження, а тому в його діях відсутнє порушення п. 11.5 ПДР, а також відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Окрім цього, працівник поліції знаходився на нерегульованому пішохідному переході, а відповідно до п. 18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на яку перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода, чи небезпека.

Оскільки Позивач, як водій, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу, не міг заздалегідь знати, чи буде працівник поліції, який є в даному випадку пішоходом, переходити проїздну частину чи ні, Позивач виконав імперативні вимоги п. 18.1 ПДР та знизив швидкість, не закінчивши маневр випередження.

Як наслідок просить визнати протиправною та скасувати постанову капрала поліції Катеринюка Ігоря Вікторовича серії ЕАС № 7428224 від 30.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а справу про адміністратвине правопорушення закрити, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 14.08.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 28 вересня 2023 року на 10 год. 10 хв. /а.с. 18/.

27 вересня 2023 року до суду надійшов Відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за відсутністю наданих ним доказів, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому зобов`язаний згідно Правил дорожнього руху знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил. Його вина повністю підтверджується Постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7428224 від 30.07.2023 року, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП і в якій відобраджені всі необхідні дані по справі щодо вчиненого правопорушеня; Відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Катеринюка Ігоря Вікторовича № 477829, який був закріплений на форменному одязі поліцейського з назвою «export-hs50b», на якому зафіксовано рух траснпортного засобу позивача марки Nissan X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 в крайній лівій смузі, при вільній праві, при цьому не маючи наміру здійснювати поворот ліворуч або розворот на автодорозі Н-22, 127 км. 700 м. З лівої полоси на даному відрізку дороги довзолений поворот ліворуч і розворот, інших автомобілів, які б рухалися одночасно з автомобілем Позивача на відеозаписі не зафіксовано і права смуга для руху була вільна, водій не мав наміру здійснити поворот ліворуч, розворот, зупинку чи стоянку на лівому боці дороги /а.с. 26-33/.

Позивач тайого представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 та його представника до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у наданому відзиву просить суд розглядати справу без участі представника відповідада та третьої особи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268КАС України неявка учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася згідно ч. 4 ст. 229 КАСУ, оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено,що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1, 2статті 7 КАС Українивстановлено, що суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року та є обов`язковою.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Стаття 7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно дост. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2ст. 55 Конституції Українитастаттею 6 КАС України.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, у судовому засіданні встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7428224 від 30.07.2023 року позивача ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2ст. 122 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. /а.с. 8/.

Відповідно до оскаржуваної постанови,30.07.2023 року на 127 кілометрі автодороги Н-22 у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, при цьому не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, чим порушив п. 11.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (п`ятсот десять гривень) /а.с. 8/.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 КАС Українимісцевим загальнимсудам якадміністративним судампідсудні адміністративнісправи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1статті 9 КУпАПзакріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.1, 1.9ПДРвстановлено, що ці Правила, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п. 2, 3ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно доположень пункту9розділу IIIІнструкції зоформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбаченоКУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбаченихстаттею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Згідно з ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам передбаченим ст.ст.283,284 КпАП України. Зокрема у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів на які послався правопорушник чи висловлення останніх доводів.

Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на суб`єкта владних повноважень, що вчиняє дані дії, неприпустиме перекладання на особу, що притягнута до відповідальності обов`язку по доказуванню своєї невинуватості.

Згідно зіст. 285 КУПАПпозивача було ознайомлено зі змістом Постанови, яку він отримав на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 11.5 Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві або більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Як слідує, з наданих відповідачем доказів, зокрема, відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора батальйону № 1 роти № 4 УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Катеринюка Ігоря Вікторовича № 477829, який був закріплений на форменному одязі поліцейського з назвою «export-hs50b», на якому зафіксовано рух транспортного засобу позивача марки Nissan X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 в крайній лівій смузі, при вільній праві, при цьому не маючи наміру здійснювати поворот ліворуч або розворот на автодорозі Н-22, 127 км. 700 м. З лівої полоси на даному відрізку дороги довзолений поворот ліворуч і розворот, інших автомобілів, які б рухалися одночасно з автомобілем Позивача на відеозаписі не зафіксовано і права смуга для руху була вільна, водій не мав наміру здійснити поворот ліворуч, розворот, зупинку чи стоянку на лівому боці дороги.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України,завданням адміністративногосудочинства єсправедливе,неупереджене тасвоєчасне вирішеннясудом споріву сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення.

Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено те, що доказів неправомірної поведінки відповідача не було надано, а приймаючи оскаржувану постанову, інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху, оскільки мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення, застосовуючи адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Доказів, які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі в порядку визначеномуст. 90 КАС України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов до переконання про достатність, належність та допустимість доказів для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП.

За таких обставин в ході розгляду справи доводи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, та є такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії ЕАС № 7428224 від 30.07.2023 року є законною, не підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.

За умовами частини першої статті 143КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позову, то судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ч. 2 ст.122, 251,280,283,293 КУпАП,ст.ст.2,6,19,77,78,159,242-246,250,286,293,295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Будьонного Віталія Сергійовича до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правипорушення, - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному тексті (22 листопада 2023 року).

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1

Предсавник позивача: Адвокат Будьонний Віталій Сергійовтч, адреса:49125,м.Дніпро вул.Донецьке шосе,114кв.5

Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 4300, м. Луцьк вул. Залізнична,15

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ вул. Федора Ернста,3

Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО