Ухвала суду № 116314045, 16.01.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/18396/23

Провадження № 1-кп/638/1049/24

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022220000003498 від 08 грудня 2022 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, республіка Грузія, з вищою освітою, працює на посаді керівника групи оптимізації та розрахунку втрат відділу електричних та енергетичних режимів РДЦ Північного регіону дирекції управління ОЕС України НЕК «Укренерго», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України,

у с т а н о в и в:

23 листопада 2023 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України.

Ухвалою колегії суддів Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року кримінальне провадження № 22022220000003498 від 08 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України, прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Призначено підготовче судове засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова на 16 годину 45 хвилин 27 листопада 2023 року, колегіально судом у складі трьох суддів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003498 від 08 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України.

16 січня 2024 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів.

Клопотання прокурора обгрунтовано тим, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану умисних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у формі надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом виконання завдання особи, яка проживає на тимчасово окупованій території (щодо якого здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнейм « ОСОБА_8 » по збору та передачі інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України та про найуразливіший місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави.

В ході досудового розслідування отримано інформацію, що невстановлена особа, громадянин України який проживає на тимчасово окупованій території та використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_8 » у невстановлений досудовим розслідуванням час вступив у зв`язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ для зібрання інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України, про найуразливіші місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави.

Разом з цим, невстановлений досудовим розслідуванням громадянин України, який проживає на тимчасово окупованій території та використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_8 » розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел направлений на збір інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України, про найуразливіший місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави, вирішив залучити у якості співвиконавців вищевказаного злочину свого раніше знайомого ОСОБА_6 .

Так, надалі в ході досудового розслідування встановлено громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є негативно налаштованим проти посадових осіб органів державної влади України, у зв`язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації.

У зв`язку з чим, а також будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану на підставі відповідного указу Президента України, 24.02.2022 під час перебування за місцем свого фактичного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел, направлений на збір та передачу інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України та про найуразливіші місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави невстановленому досудовим розслідуванням громадянину України, який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_8 », який в свою чергу передає зазначену інформацію представникам іноземної держави - РФ, з метою проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.

Так, о 8:27 годин 16.05.2023 ОСОБА_6 під час перебування за адресою свого фактичного проживання, шляхом листування на персональному комп`ютері (ноутбуці), використовуючи електрону поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступив злочину змову із невстановленим досудовим розслідуванням громадянином України, який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має нікнейм « ОСОБА_8 ».

За результатом проведеного спілкування ОСОБА_6 , усвідомлюючи той факт, що невстановлений досудовим розслідуванням громадянин України з адресої електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_8 » вступив у зв`язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ, отримав завдання від невстановленого досудовим розслідуванням громадянина України з адресої електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_8 », направлене на збір інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України, проблеми її функціонування та додаткового інженерного захисту ПС, найуразливіші місця енергетичного комплексу з метою подальшої передачі даної інформації вищевказаному представнику іноземної держави.

Після чого, усвідомлюючи, що він веде спілкування з невстановленим досудовим розслідуванням громадянином України який проживає на тимчасово окупованій території, який використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ОСОБА_8 » , який вступив у зв`язок із невстановленим представником іноземної держави - РФ та здійснює збір та передачу інформації отриманої від ОСОБА_6 , достовірно знаючи із засобів масової інформації та інших джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, у ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел, направлений на надання допомоги представникам іноземної держави - РФ в проведенні підривної діяльності проти України.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 16.05.2023 під час перебування за адресою свого фактичного проживання, шляхом листування на персональному комп`ютері (ноутбуці), використовуючи електрону поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав добровільну згоду невстановленому досудовим розслідуванням громадянину України, який проживає на тимчасово окупованій території, використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнейм « ОСОБА_8 », у виконанні отриманого завдання з метою проведення підривної діяльності проти України та вступив з ним у злочинну змову.

01 червня 2023 року слідчим СВ УСБУ в Харківській області в порядку статті 208 КПК України, було затримано ОСОБА_6 .

01 червня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого чатсиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України.

02 червня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що обвинувачений є категорично негативно налаштованим проти військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії;

- обвинувачений здійснював вищевказані злочинні дії протягом тривалого часу в умовах дії воєнного стану, що вказує на стійкий, тривалий та повторюваний характер протиправної діяльності. При цьому, збір інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України, проблеми її функціонування та додаткового інженерного захисту ПС, найуразливіші місця енергетичного комплексу з метою подальшої передачі даної інформації представнику іноземної держави вказує на те, що ОСОБА_6 бажав та свідомо допускав можливість повторних обстрілів вказаних територій, що з високою ймовірністю матиме наслідком людські жертви серед цивільного населення, а також руйнування об`єктів критичної інфраструктури об`єднаної енергетичної системи України;

- обвинувачений поінформований про форми і методи роботи правоохоронних органів, у своїй протиправній діяльності дотримувався заходів конспірації;

- обвинувачений має стійкі зв`язки з представниками іноземної держави, які можуть надати необхідні засоби та забезпечити переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також обвинувачений може продовжити здійснювати інші дії, спрямовані на допомогу країні-агресору, її організаціям або представникам у здійсненні збройної агресії проти України, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України.

У судовому засіданні 16 січня 2024 року прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Просив продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в строком на 60 днів. На підставі частини четвертої статті 183 КПК України просив не визначати ОСОБА_6 розмір застави, який може бути внесений для звільнення з-під варти.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного західу у виді триманням під вартою не заперечували.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані матеріали клопотання, дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема статей 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до вимог статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частиною третьою, п`ятою статті 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з частиною першою статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частини першої - третьої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до частини пятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

При цьому слід враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість, багато епізодична злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими в статті 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено наявність зазначених ризиків та обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному був обраний з метою запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом було враховано тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, обставини його вчинення, особу підозрюваного.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені в умовах воєнного стану умисних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у формі надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом виконання завдання особи, яка проживає на тимчасово окупованій території, (щодо якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), використовує адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нікнеймом « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по збору та передачі інформації про роботу об`єднаної енергетичної системи України та про найуразливіші місця енергетичного комплексу держави та пріоритетних місць для нанесень ракетних ударів з метою виведення з ладу електроенергетичного комплексу держави, тобто, кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України.

Також суд бере до уваги дані по особу ОСОБА_6 , який є громадянином України, з вищою освітою, зареєстрований та проживає в м. Харкові, неодружений, дітей або непрацездатний інших осіб на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв`язків, працює на посаді керівника групи оптимізації та розрахунку втрат відділу електричних та енергетичних режимів РДЦ Північного регіону дирекції управління ОЕС України НЕК «Укренерго», не судимий.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши їм належну оцінку, колегія суддів вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 частиною першою статті 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватись від суду.

Дані ризики підтверджено тим, що обвинувачений через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, може переховуватись від суду, в тому числі, враховуючи характер протиправної діяльності, який здійснював вищевказані злочинні дії протягом тривалого часу в умовах дії воєнного стану, що вказує на стійкий, тривалий та повторюваний характер протиправної діяльності.

Таким чином, зважаючи на кількість епізодів вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватись від суду, а також продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкодити досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.

При цьому, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

Також суд зважає на той факт, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, докази не досліджені і необхідно керуватися принципами конвенційного прецедентного права, які передбачають чотири основні підстави: такими як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд «рішення ЄСПЛ Штегмюллер проти Австрії 1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя «рішення ЄСПЛ Вемгофф проти Німеччини 1968 року); вчинення ним подальших правопорушень «рішення ЄСПЛ Мацнеттер проти Австрії 1969 року).

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, судовий розгляд ще не завершено, водночас, як встановлено у судовому засіданні, заявлені стороною обвинувачення ризики на цей час продовжують існувати та не зменшилися. З метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що на даній стадії судового провадження наявні правові підстави для продовження застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Встановлені обставини превалюють перед охороною захисту прав та інтересів суспільства в даному питанні.

Враховуючи продовження визначених ризиків, а також те, що даний злочин, який інкриміновано, є злочином проти основ національної безпеки України, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, які свідчать про можливість вчинення спроб ухилитись від суду, продовжити вчинення правопорушень, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Таким чином, зважаючи на умови воєнного стану, враховуючи, що заявлені стороною обвинувачення ризики наразі продовжують існувати та не зменшилися, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження та запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає, що на цей час наявні правові підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою.

Необхідность продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, які свідчать про те, що раніше заявлені ризики, наразі продовжують існувати, які виправдовують тримання особи під вартою.

Разом із тим, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігати спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд бере до уваги наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, які на даний час не зменшились, обставини, характер та тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , стан здоров`я, зокрема відсутність відомостей про наявність будь-яких, зокрема хронічних чи тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього в умовах слідчого ізолятора, дані про особу обвинуваченого, що свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що судовий розгляд обвинувального акту ще не завершено, суд доходить висновку про необхідність продовжити запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 15 березня 2024 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Відповідно до вимог частиною шостою статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Керуючись частинами третьою, четвертою статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України, що дає право не застосовувати до обвинуваченого інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану, при продовженні запобіжного заходу у виді тримання його під вартою стосовно ОСОБА_6 суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 194, 197, 199, 314-316, 369-372, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022220000003498 від 08 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 111 КК України - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 березня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 15 березня 2024 року включно.

Повний текст ухвали складено та проголошено 16 січня 2024 року о 14 годині 10 хвилин.

Головуючий суддя - ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3