Ухвала суду № 116311863, 16.01.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 465/6599/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва з Франківського районного суду м. Львова передано за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Повторним автоматизованим розподілом вказану судову справу розподілено судді Матійчук Г.О.

Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.

Так, ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 в якій зазначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).

Разом з тим, як вбачається з автоматизованої системи «Д-3», мною, у справі №757/51031/18-ц за аналогічним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням відмовлено у відкритті провадження.

З метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженому розгляді цивільної справи ОСОБА_1 , забезпечення довіри учасників справи до суду, а також, з метою подальшого уникнення питань, пов`язаних з сумнівами в об`єктивності та упередженості розгляду справи і дотримання норм закону, вважаю необхідним заявити самовідвід.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 36, 40, 41, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи №465/6599/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Цивільну справу №465/6599/18-ц (провадження № 2-6123/23) передати для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Г.О.Матійчук